Творчість і діти

Dec 06, 2011 00:01

Колись давно, коли я вагалася чим мені займатися в першу чергу: писати чи фотографувати, я напросилася в студію до одного фотографа - хотіла постажируватися у нього, подивитися як він працює. Ми приємно поспілкувалися і він сказав: «Ми з дружиною так познайомилися: і вона, і я фотографували. В неї виходило набагато краще ніж у мене. Але зараз вона ( Read more... )

про себе, дУмание, письменницьке, детенки, думаю

Leave a comment

Comments 12

elvir4 December 6 2011, 06:15:05 UTC
Как точно ( ... )

Reply

daemirel December 6 2011, 06:45:55 UTC
Отже наразі нам залишається чекати. Принаймні для себе я вибрала таку тактику. І не забути до того моменту, як стане можна, не забути ЩО ми є.

А як пояснити чоловікам - справді не знаю. Думатиму й далі.
А твоя робота - то взагалі жах-жах. Я не завжди з першого разу прочитати можу.
Тримайся.

Reply

elvir4 December 6 2011, 06:58:46 UTC
Я уже забыла. Потеряла ощущение себя, ощущение правоты и права писать, как думаю. Ведь моя точка зрения - ну она ж только угол зрения :) Могу ли я высказывать ее с трибуны и навязывать остальным?:)

Можно ждать, конечно... Ведь все равно больше ничего не остается.
А ты не читай про работку :) Там всегда с первого абзаца понятно, что дальше будет про очередной экспириенс в плане разнообразия жизни, а с моей работой позитива там искать не стоит :)

Reply

daemirel December 6 2011, 07:11:15 UTC
Треба, щоб одні люди висказували свою думку. А інші - мали можливість читати різні думки. Тоді у них з*Явиться потреба думати. Сподіваюся.

А про роботу всеодно читатиму - не можна все життя ховатися.

Reply


anglijski_zajci December 8 2011, 18:50:29 UTC
ого!
діти виростуть, а чоловік? з ним все життя доведеться гратися))
а діти недовго лишать у спокої, народять верейку онуків
хіба що оглухнути на старість і симулювати маразм..

чи стати відлюдником в будиночку в горах біля моря

чи зробити власні професійні вподобання сімейною традицією(хто?! хто поцупив мій папір??)))

чи?..

Reply

daemirel December 9 2011, 07:14:33 UTC
Та з чоловіком простіше - він не мамакає :))
Симулювати маразм?.. В такому розрізі промовка "Старість - не радість, маразм - не оргазм" набуває нового сенсу!
сімкйні традиції - таки так... але ж хто тих дітей знає? Звісно, Іван зараз пише вірші і малює складні ігри, Софія щодня вимагає нову заготовку "книжку писати"... Та хто там знає, що далі буде?

Reply


natalya_gurkina January 24 2012, 11:54:47 UTC
У мене було навпаки. Коли була вагітна то писала майже щодня... за той період було вигадано дуже багато загадок.
А зараз пишу коли є внутрішні сили)))) Бо малій 1 рік і 4 місяці і майже все віддається їй. Але, теж не скаржуся, щось та й пишеться))))
Напевно, це все індивідуально.

Reply

daemirel January 26 2012, 06:59:01 UTC
Ні, у мене вся творчість пішла тоді на створення дітей. НІби не погано постаралася :)))
Та лякатися не варто! У кожно бувають спади і підйоми.

Reply


Leave a comment

Up