Н. 3 роки

May 04, 2013 18:07

Рівно три роки тому дещо сильно збило мене і особисто мою життєву лінію вбік. Я зараз поринула в подорожі, я кинула брейк, повитирала багато зв'язків із тих часів, щоб не було відчуття, що ми можемо перетнутися, я все рідше їздила до Львова, щоб не бачити його будинок, ходила на стенд через Сахарова, я багато передумала за ці три роки, ( Read more... )

любов, він, дивне

Leave a comment

Comments 10

bogoslovorg May 4 2013, 15:40:15 UTC
прийміть мої співчуття. ) впевнений, якщо ви розпочнете жити собою, усе зміниться дуже швидко. поки ви живете або спогадами, або фантазіями. а треба жити собою.

Reply

d_avis May 4 2013, 15:45:09 UTC
та в тому-то й справа, що тут ні фантазій нема, ні спогадів особливих. Тобто, певно, зовнішньо може скластися таке враження, але насправді, окрім одного незакритого гештальту, тут більше ні про що не йдеться. Ні спільне минуле, ні спільне майбутнє, ні тим більше теперішнє не розглядаються й не хочуть розглядатися.

Reply

bogoslovorg May 4 2013, 15:48:29 UTC
однак, саме такі пости як оцей надзвичайно красномовно спростовують все, що ви хочете сказати, видаючи за правду. ми завжди хочемо того, чого немає. і тим сильніше його немає, тим сильніше ми його хочемо. навіть коли воно насправді нам непотрібне.

Reply

d_avis May 4 2013, 15:52:51 UTC
цей пост красномовно мав засвідчити, що минуло вже аж цілих три роки. І що ця людина сильно вплинула на те, як я живу зараз, без неї, що насправді теж непогано. Я ні про що не жалкую й нічого не хочу повернути. Якби я дійсно хотіла отримати те, чого не маю, я б їхала не в Ташкент улітку, а в Калгарі. Це точно.

Reply


filosoftka September 3 2013, 09:28:48 UTC
Жінки дуже часто набагато зріліші від чоловіків, і коли чоловік це відчує - рятується панічною втечею. Не знаю, як було у вас, але в кожній жінці є сила, щоб такі речі перерости і йти далі - чого тобі й бажаю.

Reply

d_avis September 3 2013, 10:01:19 UTC
він рятувався втечею, бо не міг винести такого тягаря моєї любові. Це як у "Лиличке" Маяковського. Тільки так - чоловіки стріляються, а ми стаємо сильнішими. Або просто знову робимо ті самі помилки))
Або стаємо сильнішими, роблячи ті ж помилки. Хоча, може, це просто варіант пошуків сенсу в таких почуттях. Бо ТАКЕ ж не могло в ніщо зникнути.

Reply

filosoftka September 7 2013, 19:22:24 UTC
Маяковський - чудова ілюстрація :)

Reply


Leave a comment

Up