мені цікаво

[d_avis]

як живе собі людина, яка кидає іншу в момент, коли та найбільше її потребує, в момент, коли та є найбільш беззахисною і найбільш відкритою, коли в тої вже з'явилися такі справжні й теплі почуття?.. Як вона живе, знаючи, що сниться тій людині, що дзвонить їй у тих триклятих снах (і напевно здогадується, що саме тому тепер та засинає якнайпізніше,

Comments

[arrianrhod]

воно їм вертається. такі чоловіки потім [наприклад] одружуються на дівчині, яка завагітніла. жодного дня не носять обручки, бо не бачать цінності шлюбу і все ще вважають себе не створеними для сім"ї. а потім народжується дитина, дружина виявляється істеричкою і за будь-якої нагоди "тікає" до своїх батьків. і він бачиться зі своїм сином раз на тиждень. він працює на двох роботах, втомлюється і в такому ритмі врешті-решт коцає своє єдине "кохання" - стареньку машину. і тобі буде потім його шкода, але ти вже будеш так далеко...

[karno86]

Даша, це не недостача совісті, це інстинкт самозбереження. І я,наприклад, цю людину можу зрозуміти. Бо світ жорстокий, і виживають тут найбільш вольові, найсильніші

[d_avis]

це найсильніші? ті, які бояться прямо у вічі сказати правду й розібратися в собі ж - сильніші й вольові?
ті, хто переступає через інших та почуття інших так само легко, як через купу сміття - найсильніші?
тоді я дійсно нічого не розумію...((((

[karno86]

Даша, а розірвати стосунки з такою людиною - ти про це ніколи не думала? Якщо немає взаємності, то може варто переступити через себе і перемкнутися на когось іншого? Адже були ж у тебе колишні?

Є одна людина, яку я поважаю і вважаю її розумною, вольовою і сильною особистістю. Але з певних причин я уникаю контактів з нею (обличчя в обличчя я з нею мовчки вітаюсь і вітаю з д/н смскою). Бо так склалось життя, на даний момент мені нічого їй сказати. Просто нічого. В кожного з нас своє життя. Можливо, колись із задоволенням поспілкуємось. Але НЕ ЗАРАЗ.
Це так, до слова )

[soul_v]

в мене був період, коли не щастило. стрічалися не мої люди, ігнорували, дисонували зі мною. мені багато що здавалося - а насправді не було...
в якийсь момент я ніби забула про це. повністю занурилася в навчання, спілкування з друзями...
в якийсь момент все так круто змінилося! я кожен день в шоці)

[d_avis]

мені весь цей рік дууупаааа, так що я вже не сильно дивуюся. я теж занурююся - у навчання і вишивання.
аби ж пошвидше...

[d_avis]

Дякую.
Нарешті я можу бути спокійна, що ти мене розв'язав і хоча б такий спосіб вирішив мені сказати про це.
Ненавиджу ланцюги від цього літа - брязкають і дуже заважають нормально спати...

[tilky_iskra]

Ви ж, таваріщі, не в солдатики граєтесь!Сильні-слабкі...Розірвати-зав'язати.Всі митарства продовжуються до єдиного моменту...Прийняття рішення.Рішення прийнято?От тоді вже показуйте свої сили і слабкості, щоб цього рішення не відступитись.Єдина тільки порада від мене:приймайте органічні для вас рішення і не йдіть на жертви!Жертви ніколи до добра не доводять....
Сказаль страшно мудрий Я=)))Щасти тобі,мій дурік!!Цілую

[d_avis]

отоді, коли прийнято, треба зразу повідомляти про це іншого. А не тягнути - добре, що ще тільки місяць, але мені ж і тижня вистачає, ти знаєш...
Не знаю щодо жертв... Тут справа в тому, що не цінують і не вміють бачити оцю жертвенність. Тому й не доводять до добра. Не через того, хто на жертви готовий, а через того, хто їх не бачить/не сприймає