сьогодні ховали ще одного викладача з нашої кафедри... я не знала особисто цю людину. Він пішов на пенсію у той рік, коли загинула Лідія Францівна
( Read more... )
Не думаю, що варто переводити таке коротке наше життя на сум, тим паче без справді серйозного приводу. Одна моя вчителька казала: "Плакать можно только в одном случае - когда умерла мать, всё остальное - не повод для слёз". Краще бережіть тих, хто вам дорогий.
а коли помер батько - це типу плакати неварто? чи дідусь, чи брат... чи собака, яка прожила з тобою майже все твоє свідоме життя? певно, у вчительки просто не помирали надзвичайно близькі й дорогі їй люди... або вона навчилася себе максимально стримувати. я так не вмію. я надзвичайно емоційна людина, тому плачу навіть від мультика "Бембі"...))
Comments 2
Reply
Reply
Leave a comment