В одному фільмі є пісня. Дівчина, якій дуже пощастило, пояснює решті здивованого світу, чим заслужила такий успіх. Виправдовуючись, визнає, що не найрозумніша і не найгарніша серед усіх, та впевнена лиш в одному - ніхто не відчуває цю мить так сильно і точно, як вона.
Трапляється, світ навколо перестає бути тлом, люди фігурами, а вчинки -
(
Read more... )
Comments 3
На днях шел тропкой между трав, кустов - и на секунды возникло ощущение детства: абсолютная беззаботность и открытость. И ничего больше не надо, лучше подарка не выдумаешь.
На следующее утро скозь музыку в наушниках неожиданно прозвучало "Сережка тебя зовут", я поднялся, бегом в коридор - и никого, дверь заперта. Но дело не в голосе, то могли быть просто эфирные помехи, а в том, что вспомнилось уже совершенно забытое состояние: детская легкость на подъем, зовут - значит надо бежать.
Reply
Reply
Reply
Leave a comment