Мої враження про "мега-виставку" "ВЕЛИКЕ І ВЕЛИЧНЕ" в М.Арсеналі
Вчора, у суботу, ходили з другом в Мистецький Арсенал. Відтак я приємно вражена, що мій друг цікавиться мистецтвом. Яка втіха :)
Це були мої перші відвідини "Арсеналу". Мені бракує культурних слів, аби виразити всі свої емоції.
Роздуте приміщення, і нічого більше. Навіть не уявляю, як можна було так бездумно вбухати купу бабла (бо такі цифри вже не називаються гарним словом "гроші"). Приміщення пофарбоване ззовні , а зсередини тупо обнесене за метр від стіни рідної гіпсокартонними стінками метри 3-5 заввишки. Якийсь з надмірно цікавих відвідувачів продірявив одну зі стін фіалкового кольору, я не втрималась, зазирнула в отвір, а там... мрак :) Там подерті стіни колишнього заводу "Арсенал" :)
Ну, тепер суть про виставку.
35 музеїв України представили,як нам розповідають, найкращі твори зі своїх запасників.
Які саме твори є кращими? Відносно ЧОГО вони є кращими? Я не проти, але дайте мені відповідь?
Уявімо, що я - пересічний українець, який майже не цікавиться мистецтвом , але повівшись на широку рекламу, вирішив відвідати цю експозицію.
Перше, що мене вражає, це розміри приміщення. От що малось на увазі під словом ВЕЛИКЕ - це точно про приміщення.
Є зали, де відверто видно, що картину було знято. Бо я не можу повірити в те, що так бездарно картини розвішувались з "дірками" на стінах.
В четвертій залі з творами релігійного мистецтво у мене почали боліти ноги. У п"ятій залі мені почали відмовляти очі. ЧОМУ!? - запитаєте ви. Ні, не від краси, а від абсолютно ідіотського розташування підписів. На фіолетовому тлі стіни прикріплено дощечку фіолетового ж кольору з чорними літерами 14-16 кеглю. Побігай, пошукай, вгадай сам яка дощечка якій картині відповідає. Це мене дратувало настільки, що хотілось піти додому, відкрити інтернет і погуглити. Бо в гуглі все поруч, а в Мистецькому Арсеналі треба було бігати туди-сюди, нахилятись постійно і вишукувати підписи.
Якщо у вас поганий зір - ця виставка точно не для вас. Працівники музею чхали на ваші проблеми з очима.
Якщо ви мало тямите в сакральному українському мистецтві, то просто прийдіть погуляти залами. Не намагайтесь вгадати, хто такий Федуско із Самбора (мені дійсно гугл більше розповів!).
Особливо прикро вразили підписи українською та англійською мовами. Англомовним відвідувачам таблички пояснюють маловідомі слова, а українцям - ну навіщо нам знати, що таке "воздух", "патир", надто прикро за скіфську кераміку, яку украхнською просто назвали "посуд", а англійцям роз"яснено: оце для вина, оце - для зберігання зерна, і т.д)
Дрібні експонати виставлено під склом на квадратних столиках, є підсвітка. Але ми не були би українцями, якби всі лампи працювали :) Уже третій такий столик викликав у нас обох усмішку: з чотриьох наявних ламп під склом працювало лише 3 або й 2. На чорному тлі срібні експонати княжої доби фіг побачиш без лампи.
Мішанина епох. Мистецький Бедлам. Я мовчу про те, що виставку відкриває саме мистецтво релігійного напрямку, бо виставка відкрита до 1025-річчя хрещення Руси. Тому спершу ви довго ходитимете залами з іконами і хоругвами, а вже потім вас приємно зустріне палео-знахідка "Музичний" набір з кісток мамонта, знайдений в стоянці давніх людей. Все б добре, та комічність ситуації в тому, що навколо кісток мамонта у цій же залі виставлено сучасну паркову скульптуру. Мій супутник не такий вишуканий, як творці експозиції. Роздивившись музичні щелепи мамонта, він озирнувся і здивовано спитав, дивлячись на білі метаморфози х гіпсу початку 2000-х років: - А це що за фігня? (С)
... і він був правий.
В залах з живописними полотнами 18-19 ст ст дивним чином оселились скіфська кераміка, трипільський посуд, сучасне медіа-мистецтво.
Мені справді цікаво: чим керувались куратори виставки у виборі місця розположення тієї чи іншої роботи/скульптури?
Неопізнані мистецькі об"єкти. Було кілька робіт, підписів до яких ми не знайшли, хоч як шукали. Навіть замучили охоронців. Але не знайшли.
Незважаючи на вищенаписане, я все одно дуже раджу відвідати цю виставку людям, що цікавляться мистецтвом. І прошу НЕ ВІДВІДУВАТИ пересічних українців. Я впевнена на 50%, що відвідини цієї виставки відіб"ютьь у вас будь-яке бажання любити українське образотворче мистецтво.
Чим мене приємно вразила виставка "Велике і величне". Звісно, обсягом представлених творів сакрального мистецтва. Я погортала факсиміле Пересопницького Євангелія, яке відтворює навіть потертість та історичний бруд сторінок.
Велика ескпозиція робіт Анатоля Петрицького, ніжно любимого мною українського графіка межі століть, український баухаузер сценічного костюма :)
Маленька зала і мало робіт, але все ж я його знайшла! На виставці представлено оригінали Абетки Георгія Нарбута. Я вам скажу, що жодне фото непередасть витонченості крапки і лінії майстра пера!
Непогана експозиція Ганни Собачко-Шостак. І хоч я і відверто не люблю Марію Приймаченко, її роботи також прикрасили виставку.
Імена, які я відкрила для себе і збираюсь написати про цих особистостей кілька статей до мого жж-блогу. Це розкішні міфічні твори Михайла Сапожнікова, вишуканий графічно-живописний декаданс Всеволода Максимовича, конструктивізм графіки Михайла Жука. Загалом, мене дуже порадували зали з творами межі 19-20 століть. Можливо, саме тому, що я сама дуже люблю і цю тему, і цей час, і мистецтво тієї доби :) За ці зали я пробачила кураторам виставки три години лазання по інших залах.
Закривала виставку композиція сучасного художника Миколи Маценка "Неофолк", що налічує наразі 140 полотен, зібраних на одній стіні, що є яскравою плямою на тлі охоронника і чоловічого туалету та радісно сповіщає нам: вихід є, ось він!
Усього разом ми провели на виставці ЧОТИРИ З ПОЛОВИНОЮ години, скажено зголодніли, стомились. А я ще й доволі зла була (читайте початок посту - чому саме).
[Spoiler (2 відео-ролики про виставку від українського ТБ)]А тепер трохи відео про цю виставку:
1. Про знищення провокаційних картин (нєтлєнок, блін)))) просто перед відкриттям музею у залі самого ж музею:
2. "Факти" про виставку:
Постійний лінк: http://video.online.ua/489642/
сорьки, плеєр довелось прибрати, бо він автоматично запускався навіть у спойлері :(
... і ось ще, важливе... Як підете в Арсенал, обов"язково захопіть фотоапарат (фоткати можна без спалаху) і шоколадні цукерки. Точно зголоднієте :)
Вибачте, коли когось не задовольнив мій опис виставки :))))
Це були мої перші відвідини "Арсеналу". Мені бракує культурних слів, аби виразити всі свої емоції.
Роздуте приміщення, і нічого більше. Навіть не уявляю, як можна було так бездумно вбухати купу бабла (бо такі цифри вже не називаються гарним словом "гроші"). Приміщення пофарбоване ззовні , а зсередини тупо обнесене за метр від стіни рідної гіпсокартонними стінками метри 3-5 заввишки. Якийсь з надмірно цікавих відвідувачів продірявив одну зі стін фіалкового кольору, я не втрималась, зазирнула в отвір, а там... мрак :) Там подерті стіни колишнього заводу "Арсенал" :)
Ну, тепер суть про виставку.
35 музеїв України представили,як нам розповідають, найкращі твори зі своїх запасників.
Які саме твори є кращими? Відносно ЧОГО вони є кращими? Я не проти, але дайте мені відповідь?
Уявімо, що я - пересічний українець, який майже не цікавиться мистецтвом , але повівшись на широку рекламу, вирішив відвідати цю експозицію.
Перше, що мене вражає, це розміри приміщення. От що малось на увазі під словом ВЕЛИКЕ - це точно про приміщення.
Є зали, де відверто видно, що картину було знято. Бо я не можу повірити в те, що так бездарно картини розвішувались з "дірками" на стінах.
В четвертій залі з творами релігійного мистецтво у мене почали боліти ноги. У п"ятій залі мені почали відмовляти очі. ЧОМУ!? - запитаєте ви. Ні, не від краси, а від абсолютно ідіотського розташування підписів. На фіолетовому тлі стіни прикріплено дощечку фіолетового ж кольору з чорними літерами 14-16 кеглю. Побігай, пошукай, вгадай сам яка дощечка якій картині відповідає. Це мене дратувало настільки, що хотілось піти додому, відкрити інтернет і погуглити. Бо в гуглі все поруч, а в Мистецькому Арсеналі треба було бігати туди-сюди, нахилятись постійно і вишукувати підписи.
Якщо у вас поганий зір - ця виставка точно не для вас. Працівники музею чхали на ваші проблеми з очима.
Якщо ви мало тямите в сакральному українському мистецтві, то просто прийдіть погуляти залами. Не намагайтесь вгадати, хто такий Федуско із Самбора (мені дійсно гугл більше розповів!).
Особливо прикро вразили підписи українською та англійською мовами. Англомовним відвідувачам таблички пояснюють маловідомі слова, а українцям - ну навіщо нам знати, що таке "воздух", "патир", надто прикро за скіфську кераміку, яку украхнською просто назвали "посуд", а англійцям роз"яснено: оце для вина, оце - для зберігання зерна, і т.д)
Дрібні експонати виставлено під склом на квадратних столиках, є підсвітка. Але ми не були би українцями, якби всі лампи працювали :) Уже третій такий столик викликав у нас обох усмішку: з чотриьох наявних ламп під склом працювало лише 3 або й 2. На чорному тлі срібні експонати княжої доби фіг побачиш без лампи.
Мішанина епох. Мистецький Бедлам. Я мовчу про те, що виставку відкриває саме мистецтво релігійного напрямку, бо виставка відкрита до 1025-річчя хрещення Руси. Тому спершу ви довго ходитимете залами з іконами і хоругвами, а вже потім вас приємно зустріне палео-знахідка "Музичний" набір з кісток мамонта, знайдений в стоянці давніх людей. Все б добре, та комічність ситуації в тому, що навколо кісток мамонта у цій же залі виставлено сучасну паркову скульптуру. Мій супутник не такий вишуканий, як творці експозиції. Роздивившись музичні щелепи мамонта, він озирнувся і здивовано спитав, дивлячись на білі метаморфози х гіпсу початку 2000-х років: - А це що за фігня? (С)
... і він був правий.
В залах з живописними полотнами 18-19 ст ст дивним чином оселились скіфська кераміка, трипільський посуд, сучасне медіа-мистецтво.
Мені справді цікаво: чим керувались куратори виставки у виборі місця розположення тієї чи іншої роботи/скульптури?
Неопізнані мистецькі об"єкти. Було кілька робіт, підписів до яких ми не знайшли, хоч як шукали. Навіть замучили охоронців. Але не знайшли.
Незважаючи на вищенаписане, я все одно дуже раджу відвідати цю виставку людям, що цікавляться мистецтвом. І прошу НЕ ВІДВІДУВАТИ пересічних українців. Я впевнена на 50%, що відвідини цієї виставки відіб"ютьь у вас будь-яке бажання любити українське образотворче мистецтво.
Чим мене приємно вразила виставка "Велике і величне". Звісно, обсягом представлених творів сакрального мистецтва. Я погортала факсиміле Пересопницького Євангелія, яке відтворює навіть потертість та історичний бруд сторінок.
Велика ескпозиція робіт Анатоля Петрицького, ніжно любимого мною українського графіка межі століть, український баухаузер сценічного костюма :)
Маленька зала і мало робіт, але все ж я його знайшла! На виставці представлено оригінали Абетки Георгія Нарбута. Я вам скажу, що жодне фото непередасть витонченості крапки і лінії майстра пера!
Непогана експозиція Ганни Собачко-Шостак. І хоч я і відверто не люблю Марію Приймаченко, її роботи також прикрасили виставку.
Імена, які я відкрила для себе і збираюсь написати про цих особистостей кілька статей до мого жж-блогу. Це розкішні міфічні твори Михайла Сапожнікова, вишуканий графічно-живописний декаданс Всеволода Максимовича, конструктивізм графіки Михайла Жука. Загалом, мене дуже порадували зали з творами межі 19-20 століть. Можливо, саме тому, що я сама дуже люблю і цю тему, і цей час, і мистецтво тієї доби :) За ці зали я пробачила кураторам виставки три години лазання по інших залах.
Закривала виставку композиція сучасного художника Миколи Маценка "Неофолк", що налічує наразі 140 полотен, зібраних на одній стіні, що є яскравою плямою на тлі охоронника і чоловічого туалету та радісно сповіщає нам: вихід є, ось він!
Усього разом ми провели на виставці ЧОТИРИ З ПОЛОВИНОЮ години, скажено зголодніли, стомились. А я ще й доволі зла була (читайте початок посту - чому саме).
[Spoiler (2 відео-ролики про виставку від українського ТБ)]А тепер трохи відео про цю виставку:
1. Про знищення провокаційних картин (нєтлєнок, блін)))) просто перед відкриттям музею у залі самого ж музею:
2. "Факти" про виставку:
Постійний лінк: http://video.online.ua/489642/
сорьки, плеєр довелось прибрати, бо він автоматично запускався навіть у спойлері :(
... і ось ще, важливе... Як підете в Арсенал, обов"язково захопіть фотоапарат (фоткати можна без спалаху) і шоколадні цукерки. Точно зголоднієте :)
Вибачте, коли когось не задовольнив мій опис виставки :))))