verses
* * *
Волокут Перуна, ох, волокут, слышен рокот вод.
Перуна бросают в Днипро головой вперед.
Он плывёт, что твоё бревно, обратив к облакам
плоский раскосый лик, вызолоченный ус.
Он и есть бревно, но сумел сохранить народ,
который пришлые греки прибрали к рукам.
По головам греков, аки посуху, грядет Иисус.
Огромный крест стоит на зеленом холме.
Перун плывет, и вот что у него на уме,
вот что у него на поганом, на деревянном уме:
Крест тоже дерево. Два бревна.
Дивиться нечему. Эта страна
привыкла кланяться дереву, камню. Грома раскат
людей повергает в дрожь.
Дрожь порождает ложь.
Ложь у них нарасхват.
Любую правду перетолкуют в ложь.
Я был елдак, торчащий из выпуклости земной.
Смотри, Преемник, что стало со мной.
Я хранил народ и Ты сохранишь народ.
Но настанет и Твой черед, ох, настанет и Твой черед.
Перун плывет, и толпы неверных чад
глядят с холмов, и кричат, кричат,
галдят с холмов и кричат: «Давай,
выдыбай, Перуне, Боже, давай, выплывай!»
Запрокинув лик к темнеющим, закипающим небесам,
Перун выплывает, Днипро течет по златым усам,
гремит на порогах, охватывает острова,
по которым волнами ходит высокая, высохшая трава.
28.07.07
* * *
Тягнуть Перуна, ох, тягнуть, чути гуркіт води.
Перуна кидають у Дніпро головою туди.
Він пливе, що твоя колода, звернувши до хмар
косоокий лик, золочений вус. розпочинаючи рух.
Він і є колода, але зумів народ зберегти,
який чужинці греки прибрали до рук.
По головах греків, як посуху, се гряде Ісус.
Величезний хрест стоїть на зеленому пагорбі.
Перун пливе, і ось що в нього на умі,
ось що у нього на поганому, на дерев'яному умі:
Хрест теж дерево. Дві колоди. Що людям вони?.
Дивуватися нічому. Ця країна ще з давнини
звикла вклонятися дереву, каменю. Грім
людей кидає в тремтіння, в жах.
Жах народить брехню.Брехня у всіх на вустах.
Кожну правду зіпсують жахом своїм.
Я був єлдак, що стирчить з висоти земної.
Дивись, Наступник, що вчинили зі мною.
Ти збережеш народ, як зберігав його я.
Але настане і черга Твоя , ох, настане і черга Твоя .
Перун пливе, і натовп невірних чад
дивляться з пагорбів, і кричать, кричать,
галасують з пагорбів і кричать: «Давай,
видибай, Перуне, Боже, давай, випливай!»
Закинувши лице до хмар у темніючих небесах
Перун випливає, Дніпро тече по коштовних вусах,
гримить на порогах, охоплює острови,
за якими хвилями ходить ковдра висохлої трави.
28.07.16
Волокут Перуна, ох, волокут, слышен рокот вод.
Перуна бросают в Днипро головой вперед.
Он плывёт, что твоё бревно, обратив к облакам
плоский раскосый лик, вызолоченный ус.
Он и есть бревно, но сумел сохранить народ,
который пришлые греки прибрали к рукам.
По головам греков, аки посуху, грядет Иисус.
Огромный крест стоит на зеленом холме.
Перун плывет, и вот что у него на уме,
вот что у него на поганом, на деревянном уме:
Крест тоже дерево. Два бревна.
Дивиться нечему. Эта страна
привыкла кланяться дереву, камню. Грома раскат
людей повергает в дрожь.
Дрожь порождает ложь.
Ложь у них нарасхват.
Любую правду перетолкуют в ложь.
Я был елдак, торчащий из выпуклости земной.
Смотри, Преемник, что стало со мной.
Я хранил народ и Ты сохранишь народ.
Но настанет и Твой черед, ох, настанет и Твой черед.
Перун плывет, и толпы неверных чад
глядят с холмов, и кричат, кричат,
галдят с холмов и кричат: «Давай,
выдыбай, Перуне, Боже, давай, выплывай!»
Запрокинув лик к темнеющим, закипающим небесам,
Перун выплывает, Днипро течет по златым усам,
гремит на порогах, охватывает острова,
по которым волнами ходит высокая, высохшая трава.
28.07.07
* * *
Тягнуть Перуна, ох, тягнуть, чути гуркіт води.
Перуна кидають у Дніпро головою туди.
Він пливе, що твоя колода, звернувши до хмар
косоокий лик, золочений вус. розпочинаючи рух.
Він і є колода, але зумів народ зберегти,
який чужинці греки прибрали до рук.
По головах греків, як посуху, се гряде Ісус.
Величезний хрест стоїть на зеленому пагорбі.
Перун пливе, і ось що в нього на умі,
ось що у нього на поганому, на дерев'яному умі:
Хрест теж дерево. Дві колоди. Що людям вони?.
Дивуватися нічому. Ця країна ще з давнини
звикла вклонятися дереву, каменю. Грім
людей кидає в тремтіння, в жах.
Жах народить брехню.Брехня у всіх на вустах.
Кожну правду зіпсують жахом своїм.
Я був єлдак, що стирчить з висоти земної.
Дивись, Наступник, що вчинили зі мною.
Ти збережеш народ, як зберігав його я.
Але настане і черга Твоя , ох, настане і черга Твоя .
Перун пливе, і натовп невірних чад
дивляться з пагорбів, і кричать, кричать,
галасують з пагорбів і кричать: «Давай,
видибай, Перуне, Боже, давай, випливай!»
Закинувши лице до хмар у темніючих небесах
Перун випливає, Дніпро тече по коштовних вусах,
гримить на порогах, охоплює острови,
за якими хвилями ходить ковдра висохлої трави.
28.07.16