Поновлення. Акт 1, дія 2

[bohemka]

Comments

[vesinnya_pisnya]

Я зараз теж поновлююсь. Кинула навчання півтори роки тому. Три семестри була відмінницею, а потім стало нудно. Нічого. Давно вже доведено, що освіта та успіх мають дуже мало спільного. Все буде добре.

[bohemka]

Дякую. Та все би було нічого, якби не постійні скандали з деканатом. Витикають мені, що я не дисциплінована і порушую статут університету. Таке враження, ніби кричати на когось, звинувачувати, ображати чи обливати брудом входить у їх робоче становище і в статуті прописано.
Деканат потакав сексотству і на мене стабільно доносила староста. Всі викладачі наперед мали мізки промиті, що я - світове зло... Ну весело, коротше кажучи.

Дістало...

[vesinnya_pisnya]

Розумію. А в чому саме виражається твоя недисциплінованість?

[bohemka]

Чесно? До кінця сама не розумію. Все почалося з того, як на 1 курсі одна викладачка зобов’язала мене платити за відробку енок як за приватні заняття. А я їй веселе життя зробила. Сама той предмет по К-талону здавала, але їй теж легко не обійшлося. Декан обзивав, казав, що я брехуха і підставила викладачку, до сліз доводив... Хоча в першу чергу я тоді на деканат пішла і об’єктивно схарактеризувала ситуацію - вплоть до кількості енок. Мене на тому ж деканаті запевнили, що це корупція. Ну а потім здрастє-приїхали. Так понеслось - аж до 3 курсу. Стабільно. Діставання не припинялись. Ну і в групі дурдом - через шестьор. Я все менше ходила на пари. Коли з’являлась, викладачі казали - декан просив передати, що за вами стежить. І купа такого лайна.

[kopedz]

Отримай диплом і пошли все те бидло під три чорти, або... пробач

[bohemka]

бу видно

[bohemka]

От мені видається, що є щонайменше 2 варіанти. 1 - я мирюся з тим, продовжую вчитися, отримую диплом і забуваю. Мінус цього варіанту - я вічно бунтую. Певно, що з пеленок маю якусь таку байду в характері... так шо навряд чи мені це вдастся. Другий варіант - я пишу заяву про образу честі та гідності, там подаю в суд чи ще викидаю якого скаженого коника. Це в свою чергу означає сірьозну барьбу, купу геморою, навряд чи втішні наслідки, але спокійну совість... О! Є ще третій варіант: досягти стану нірвани або навчитися виходити за межі свого тіла коли мені оце ото людиноподібне створіння гидоту говорить - тоді дивитимусь на все збоку - ніби в німому кіно... Але то лиш Кріти Кано виходило з Хронік заводной птіци, а мені ше тренуватись і тренуватись...

От я і вагаюсь, котрий з варіантів вибрати.

На середу в мене співбесіда - поняття не маю, що вони в мене питатимуть і як усе це в принципі виглядатиме... Так що завтра десь під вечір напишу, як ситуація розвивається)))

[bohemka]

Є ще така фішка, як родичі. яких хватить удар, а я їх все таки люблю... І три роки, які, виходить, коту під хвіст... Думати і думати... Ухожу в туман на час. Вирішувати, шо ж воно і як би то його рулити. Може, і не поновлять.