Олено! Чому ті всі патріоти до Київа не зібрались? Чи не той прапор, під яким вони згодні виступити проти свавілля влади? Чи їх усе влаштовує? Що ті люди там, на сборищі, розказують? Ой як далеко до перемоги, а вже ділять...
Скажу чесно: я не знаю, який відсоток з присутньої на фестивалі молоді вважає за потрібне захищати зараз Юлію Тимошенко. Але ще трохи правління Януковича - і всі будуть у Києві.
До чуго тут ЮВТ, коли полум'я народжується з іскри. Була гарна нагода почати, і підтримка іноземців була. Але із сумом та відразою читаєш, як навіть однопартійці насолоджуються то фестивалями, то ярмарками, то відпочинком. ЮВТ сидить - рейтинг набирає. Правда, далеченько до виборів, тому повстає інициатива прискорити їх. Нажаль, забеспечене життя багатьох депутатів та партійців гальмують потрібні країні перетворення. Як кажуть: ситий голодному не товариш.
вони, як мінімум, не програли...jabogdanAugust 17 2011, 08:59:24 UTC
інша справа,що й виграти ніяких шансів не було, і це тільки звеличує їх подвиг.
бо одна справа боротись маючи гарні шанси на перемогу, зовсім інша просто боротись за те аби прагненння до волі і свободи не згасло назовсім.
сьогодні можна сказати, що комуністи тоді теж не виграли саме завдяки боротьбі українських партизанів. бо якби не було тоді повстанського спротиву, то не було б тепер ніяких українців поготів, ми б уже давно були корінною росією, з іншими святами і фестивалями,десь як в багатьох регіонах півд-сх України чи Вороніжчини. і нині шанси на перемогу уже майже рівні, як у них так і у нас.
тому відзначати і звеличувати національні трагедії -- є не менш корисною і консолідуючою націю справою аніж національні перемоги. без національної памяті і міфу любий народ приречений на зникнення навіть без терору і репресій з боку консолідованіших народів.
Нещасні були люди, між іншим. Вони ж переважно навіть не ворогів системи знищували, а один одного і власне мирне населення. І жили в постійному страху.
Comments 33
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
Але ще трохи правління Януковича - і всі будуть у Києві.
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
бо одна справа боротись маючи гарні шанси на перемогу, зовсім інша просто боротись за те аби прагненння до волі і свободи не згасло назовсім.
сьогодні можна сказати, що комуністи тоді теж не виграли саме завдяки боротьбі українських партизанів.
бо якби не було тоді повстанського спротиву, то не було б тепер ніяких українців поготів, ми б уже давно були корінною росією, з іншими святами і фестивалями,десь як в багатьох регіонах півд-сх України чи Вороніжчини.
і нині шанси на перемогу уже майже рівні, як у них так і у нас.
тому відзначати і звеличувати національні трагедії -- є не менш корисною і консолідуючою націю справою аніж національні перемоги. без національної памяті і міфу любий народ приречений на зникнення навіть без терору і репресій з боку консолідованіших народів.
Reply
Reply
Reply
Leave a comment