поки син не пішов до української школи,
я навіть не підозрював, наскільки добре він знає російську.
зараз приходить з уроків і джерґотить, „здравствуйтє, папа“:
першокласник же, хоче бути таким, як і решта першокласників у класі.

із садочком такого ефекту не спостерігав,
хоч українським той був набагато номінальнішим, ніж школа.

халепа, нє?

фасцинований нумераціями (вони повсюди!)
малий пронумерував усю хату.
так що маємо тепер


( Read more... )

( Read more... )