Про людей навколо і всередині.

[beautifullady22]

Как посреди огней вечерних и гудков машин
мчится тихий огонек моей души... От за оті дні біганини стільки людей пропускаю крізь себе. Я не можу якось -- завжди як людина навіть попри мене пройде -- я чую, як їй -- її емоційний стан -- деколи навіть думки -- правда не словами -- а чи вони спокійні, чи навпаки сполошені, чимось стривожені. І то

Comments

[xtosjko]

яка ти уважна до людей

[beautifullady22]

то само собою навіть -- коли я конкретно з людиною говорю -- то в мене воно розкладається на полички, а коли незнайомі просто зачіпають краєм своїх емоцій -- я не знаю, куди ті емоції подіти...

[una_guajira]

людей справді так багато, от іноді хтілось би зупинити за руку, щось розпитати, залишити трохи від тої людини в собі. А так - проходять повз, а скоріше навіть через.

[beautifullady22]

а в мене навпаки -- скільки від них лишається -- що я би хотіла якийсь людонепроникний костюм )))

[silme_ea]

а може ти янгол?

[beautifullady22]

))) а де тоді мої крила?

а в дитинстві я вірила, що зможу колись стати ангелом -- таким як з цього образка http://beautifullady22.livejournal.com/155136.html ))

[silme_ea]

ну вось, ти й стала ;-)
а якщо хочеш літати - літай! ;-)

[beautifullady22]

упс! треба бути обережніщою з бажаннями)
головне вчитися літати не з даху ;))