Как посреди огней вечерних и гудков машин
мчится тихий огонек моей души... От за оті дні біганини стільки людей пропускаю крізь себе. Я не можу якось -- завжди як людина навіть попри мене пройде -- я чую, як їй -- її емоційний стан -- деколи навіть думки -- правда не словами -- а чи вони спокійні, чи навпаки сполошені, чимось стривожені. І то
(
Read more... )