Про "мовчазну церкву" і мого отця.

[bank_ova]

 Хотіла нині дати інтерв'ю. Не взяли :( Я й не просила, відверто кажучи (бо терпіти не можу, коли до мене в камеру лізуть), але усією душею хотіла, слово чести. Вперше в житті

Comments

[ivanza]

Має змінитися, Юльцю. Це ж як коріння, твоя історія. Це основи твого світогляду. Маєш можливість - сходи. Поки маєш можливість.

Поки маєш можливість

[bank_ova]

Дуже мені боліло, коли помер дід, якого я так і не встигла розпитати детально про 10 років табору у Воркуті.
Піду. Завтра ж напишу заяву.

Re: Поки маєш можливість

[ivanza]

Молодець :)

[youa]

Досліджувати свій родовід все ж дуже варто.

А от мене хрестили вже в 1987 році, начебто легші часи, але все одно робилось це таємно (тим більше, мій батько працював в МВС) - їздили в село до священика. І там трапився кумедний випадок. Мій хрещений батько обіграв у карти (!) того священика, що той ще був в боргу. Але все списали :)

[bank_ova]

Ха-ха! Отакої )) Списали за відпущення гріхів, напевне? )))

Та мене всього на пару років раніе за тебе. Але ми на початку 90-х хрестили останню сестричку вдома. Ніби часи вже геть не катакомбні, а все ж до церкви піти не наважилися. Треба детальніше про причини у дорослих розпитати.

[youa]

А ще пам’ятаю, як в багатьох містах (в тому числі і в моєму) і селах доводилось людям повертати свої церкви, які перейшли до російської церкви. Деколи до бійок навіть доходило...

[tintamari]

І зростом ти в дзядзя вдалася :)
Якщо серйозно, то я теж останнім часом багато про нього думаю. І про прабабцю Ганю (спробуй щось і про неї пошукати). Особливо після того, як прочитала "Музей..." Все на купу в голові сидить: хлопці з лісу, священики в тюрмах і бабця... Ніяк в голові не вкладається, як свої хлопці (з УПА, з села) могли прийти вночі, забрати з хати дружину священика, залишивши двох маленьких діток, замордувати її до смерті... Не схоже на них.

[bank_ova]

я не вірю, що то свої були, Оксанцю. Але про все дізнаємося, сподіваюся. Дуже прикро, що бабця так мало знає і пам'ятає :(