хочу, щоб ми собі окременько жили. все класно, але хочу ОКРЕМО

Люди носяться ( Read more... )

пляшка пива

і втома опісля нічних репетицій

стара гойдалка

і недомріяний новий роман

вам писати занесла

я в список щоденних традицій

порожнеча весни

допила мій червоний стакан

поверніться, будь ласка!

накнопайте слово. БЛАГАЮ!

я сама на фанатності

свій же вчепилась гачок

просто сталося якось,

що я поступово вмираю,

коли серце не гепає радістю,

а ( Read more... )

А я і далі слухатиму про маршрутку

Велику і стару ніби собача будка

Щоби трансляцію у дзеркалі

моєї вранішньої пикиніби не знайомої

зірвав раптовий показ в плеєрі

патлатої фізіономії

ая і далі вамписатиму

і лікті собі навіть не кусатиму

з банальної причини -не дозволяє то будова тіла

та й інших повно справ:

сьогодні в пішоходів в’єтнамки з ніг я ( Read more... )

Ми купили квитки

На світанковий потяг до львова

Спакували нетерпіння у кульок з супермаркету

Де лежали нині засмажені на багатті кабачки

Ми купили квитки

Щоб налити у шлунки пінистого дивного трунку

Щоби заздрив нам львів, що ми скоро із нього втечемо

Від себе ж він не може втекти

тобі не можна говорити компліментів

тому моє захоплення сильніше

тому розплющую я очі ширше

коли ти мило спиш в імпровізованім наметі

тебе любить не можна. лиш до смерті

зацілувати. закохати, захотіти,

скидати крила й все одно летіти

з поправочкою на мізерну жертву

в тобі до ранку можна розчинятись

з тобою можна трунком упиватись

і виноградною лозою ( Read more... )

ти радієш

твоєю радістю я дихаю

та не задихаюсь

ти мені пишеш

між твоїми рядками

я за життя

щосили чіпляюсь

ти посміхаєшся

ти посміхаєшся

і крила самі

з-за плеча розправляються

ти мене сниш

і ти мною шепочеш

клятий амур

мене тричі зурочив

коли зненаведжена мною

назавжди вітряна весна

садила мене в нічний потяг

і в тамбурі гучнім трясла,

не мала гадки я і крихти,

що у свої останні дні,

щоб захлинулась я від сміху,

на серця битому вікні

нашкрябає вона

твоє ім"я.

пропала. забирай.

тепер твоя

накидаючи море ескізів свого майбуття

я зав"язую очі, лишаючи місце для тебе

ходиш ти: мої білі у грі цій назавжди в халепі,

бо ти дихаєш - а я шаріюсь, неначе дитя.

я програла. і радо в полон до тебе вирушаю

ти потрапив на мої між-земле-й-небесності гак

і тепер засинаю без тебе щоразу сяк-так

бо між нами взаємне раптове я тебе..зітхаю

безпорадно протягую руки у тісняву ночі

і благаю секунди пошвидше від мене іти

щоб моя самота більше не завивала по-вовчи

щоби руку мою цілував своїм дотиком ти

безпорадно дивлюсь на дисплей провінційного неба

що трансолює твого мега-міста німу далечінь

я тебе не повинна була відпускати від себе

я обманювала своє серце, сказавши "спочинь"

об порвату струну ( Read more... )