Коли я почула від Лазуткіна цей вірш на самі_знаєте_якому фесті, навіть спочатку образилась. А потім поговорила з Дімою і зрозуміла, що ображатися на нього неможливо. А коли приїхала додому, перечитала вірш знову, і все-таки образилась. Ох же ж Діма!
(
власне, вірш )
Comments 39
Reply
А ще він якось казав, що читав мої вірші і вони йому сподобались, а я казала, що вони недостойні.
Забагато всього сходиться, але сподіваюсь, що він таки не мене мав на увазі, коли це писав.
Reply
Reply
Reply
Діма - молодець ;)
Reply
Reply
Reply
(The comment has been removed)
Reply
Reply
Reply
Reply
Reply
это не осуждение - просто все, на что натыкаюсь (случайно) из того, что цитируют - белые стихи. и у меня постоянно возникают подозрения, что причина не в том, что автор не хочет.. а в том, что просто не умеет...
но это глубокое имхо
Reply
Я й сама римоване більше люблю. Але деякі автори (Жадан наприклад) пишуть ТАКІ верлібри, що дух захоплює!
Reply
кубістом може бути будь-хто, проте Малевич - один. людина може *невипадково* створити шедевр тільки тоді, коли володіє базовою технікою і навичками. це так само, як просто грамотна мова та письмо для автора
ну то таке
я не мав на увазі саме цього автора: просто так склалось, що нічого іншого я *випадково* не зустрічав..
Reply
Reply
Leave a comment