Арт-кафе "Гуляйполе" (Донецьк)
Створюю сьогодні новий тег, який поступово буду наповнювати. Присвячений він буде цікавим тематичним закладам з незвичним інтер'єром. Коли на вулиці холодно і не комфортно - хороша кафешка завжди стане у нагоді. Отже, сьогодні посидимо в донецькому арт-кафе «Гуляйполе».
Давно хотів відвідати рідні землі Нестора Махна, але так і не доїхав до колись анархічного села, а зараз звичайного міста, Гуляйполя. Тому, побачивши однойменне кафе в Донецьку, зичайно, просто не міг туди не зайти.
На вході зустрічає тачанка з кулеметом та колоритний прапор, поруч з яким - фотографія в рамці батька Махна.
Це не єдиний прапор з тогочасними гаслами. Є, наприклад, і такий:
А тепер, власне, сама зала.
Є ще і щось на зразок VIP - зали, де тематика кафе не підтримується, і замість «мішків з крупою», люди сидять на звичайних стільцях.
Що стосується асортименту, то він доволі звичний. Навіть «спеціальні страви від батьки Махна» не такі вже і спеціальні (наприклад, сухарики з чесноком). Ціни середні. Бюджетно поїсти, і при цьому наїстись, не вийде. Але пиво можна попити. Я обрав темне «Диканські вечори» та світле «Ризьке» по 10 грн.
Всім смерть!:)
Підсумовуючи.
Плюси:
- цікаве тематичне наповнення, незвичний інтер'єр;
- відносно непогане пиво;
- ввічливий персонал, який дозволяє фотографуватись і бовтатись по залі. Можна було навіть залізти на тачанк. Але я на той момент випив тільки один бокал пива, тому робити цього не став.
Мінуси:
- музика. Крутять «шо попало». Я б радив гурт Монгол Шуудан;
- всередині можна курити. А я, чесно кажучи, вже звик від того часу, коли в кафешках було так накурено, що хоч в протигазі сиди. Зараз вже це якось дико і зовсім необов'язково. Але то моя суб'єктивна думка.
Звичайно, інформація з часом може застаріти.
На тому все. Допиваємо свій чай і виходимо:)
UPD Нещодавно відбулись деякі приємні зміни. Ввечері в кафе грала більш відповідна тематики закладу музика, ніж була до цього. Козацькі пісні, на зразок - «Любо, братцы, любо», «Есаул», а ще щось там про поле, про анархію, «русскую водку», пісні з фільму «Неуловимые мстители» і т.д. А ще я писав, що в другій залі тематика не підтримується - то мій бок. Насправді, підтримується, але в більш «строгому» вигляді. А так, є там і кулемет свій, і портрети Батька.
Отже, бажаю цьому закладу і далі йти «правильним шляхом»!
Давно хотів відвідати рідні землі Нестора Махна, але так і не доїхав до колись анархічного села, а зараз звичайного міста, Гуляйполя. Тому, побачивши однойменне кафе в Донецьку, зичайно, просто не міг туди не зайти.
На вході зустрічає тачанка з кулеметом та колоритний прапор, поруч з яким - фотографія в рамці батька Махна.
Це не єдиний прапор з тогочасними гаслами. Є, наприклад, і такий:
А тепер, власне, сама зала.
Є ще і щось на зразок VIP - зали, де тематика кафе не підтримується, і замість «мішків з крупою», люди сидять на звичайних стільцях.
Що стосується асортименту, то він доволі звичний. Навіть «спеціальні страви від батьки Махна» не такі вже і спеціальні (наприклад, сухарики з чесноком). Ціни середні. Бюджетно поїсти, і при цьому наїстись, не вийде. Але пиво можна попити. Я обрав темне «Диканські вечори» та світле «Ризьке» по 10 грн.
Всім смерть!:)
Підсумовуючи.
Плюси:
- цікаве тематичне наповнення, незвичний інтер'єр;
- відносно непогане пиво;
- ввічливий персонал, який дозволяє фотографуватись і бовтатись по залі. Можна було навіть залізти на тачанк. Але я на той момент випив тільки один бокал пива, тому робити цього не став.
Мінуси:
- музика. Крутять «шо попало». Я б радив гурт Монгол Шуудан;
- всередині можна курити. А я, чесно кажучи, вже звик від того часу, коли в кафешках було так накурено, що хоч в протигазі сиди. Зараз вже це якось дико і зовсім необов'язково. Але то моя суб'єктивна думка.
Звичайно, інформація з часом може застаріти.
На тому все. Допиваємо свій чай і виходимо:)
UPD Нещодавно відбулись деякі приємні зміни. Ввечері в кафе грала більш відповідна тематики закладу музика, ніж була до цього. Козацькі пісні, на зразок - «Любо, братцы, любо», «Есаул», а ще щось там про поле, про анархію, «русскую водку», пісні з фільму «Неуловимые мстители» і т.д. А ще я писав, що в другій залі тематика не підтримується - то мій бок. Насправді, підтримується, але в більш «строгому» вигляді. А так, є там і кулемет свій, і портрети Батька.
Отже, бажаю цьому закладу і далі йти «правильним шляхом»!