Від св. Павла до пастора Чілембу: Джонатан Гілл. Історія християнства
Купив у "Є" за дурні гроші, щось біля 180 грн. Про книгу:
Дж. Гілл. Історія християнства. - К.:Темпора, 2010. - 560 с.
1. Незважаючи на назву, книга концентрується на історії церкви, а не теології. Теологічні питання розглядаються лише у першому тисячолітті, коли вони були причиною активних процесів у церкві. Далі автор розглядає суспільні, культурні та політичні особливості.
Втім, для загального всеобучу матеріали цілком годящі. Зокрема, можна коротко почитати про період формуваня церкви, "темні" перші століття, історію Соборів та основних єресей, все викладено доступно і достовірно.
2. Автор сповідує ліберальний підхід - абсолютно не критикує і практично не переказує критику певних поглядів чи практик. Простіше кажучи, він не якісно відрізняє секту від церкви, а протестантські глосолалії (коли натовп починає біснуватися і лопотіти незрозумілі слова) - від молитв. "Слизькі" моменти теж акуратно обходить.
3. Автор - західний протестант і має досить приблизні уявлення про історію східного християнства. Якщо візантійське православ'я розглядається більш-менш, то історію руського-українського-російського православ'я (і взагалі історії Російської імперії) він не знає:
- наприклад, з тексту слідує, що найбільшим досягненням Паїсія Величковського (що був перекладачем святоотечеських праць та містиком) була популяризація чоток :)
- або ж зустрічаємо: "...консервативний цар Олександр ІІ...". Між Миколою Палкіним і Ананасом ІІІ "Освободітєль" просто-таки світочем ліберальності та реформаторства.
- або атомна жесть (правда, сюди могли дотягнутися криві руці перекладача). "Нікон [патріарх] поширив свою владу на Україну, де анулював Українську католицьку церкву й таким чином приєднав українців до російського православ'я". Шановні, вдумайтеся: як ієрарх однієї церкви може щось чинити з іншою??? Іншу церкву можна оголосити єретиками, схизматиками, але все це визначає ставлення своєї пастви до чужої. Ніяких прав управління іншою церквою ієрарх не має. Далі: що значить анулював? Транклюкірував на планету Ханут? Далі: яка така "Українська католицька церква" у XVII столітті? Далі: про що взагалі ідеться? Якщо про підпорядкування Київської метрополії, то вона була православною. На голову не налазить, їй-бо.
Тому кілька вставок по темі зробила перекладач Катерина Новікова, і за рівнем виконання - так само, як і Гілл. Натомість столітній історії американського протестантизму з його церквами пресвітера Боббі/Джиммі/Біллі, що діляться як амеби, виділено великий розділ.
3.1. Гілл послуговується західною системою понять для опису усіх явищ. Зокрема, він послідовно називає практики ісихастів медитаціями, що категорично недопустимо з точки зору православного богословія (дякую о.Олександру (Авдюгіну) за коментар). Втім, як люб'язно пояснив мені ігумен Аліпій (Світличний), автор перебуває в межах західної культури і пише для західних читачів зрозумілими їм словами.
4. Перекладач Катерина Новікова і редактор Ірина Давидко натворили у книзі такого атомного песця, що детальний розгляд їх пекельних трудів буде винесений в окремий пост. Але як свідчать переконливі факти, книга проходила через машинний перекладач двічі - спочатку з англійської на російську, потім автоматом з російської на українську. Після цього - на халяву вичитана.
Що в книзі цікавого:
- стисла і загальнодоступна історія християнства і церкви від початку і до кінця ХХ століття. По суті, нічого глибокого (порівняно з історичними працями фон Гарнака чи Карсавіна це читанка для першого класу), але якщо потрібно з чогось почати, щось оперативно підглянути чи "полірнутися" для формування цілісної картини - самий раз. Плюс книгу однозначно приємно тримати в руках і листати - гарний папір з красивими кольоровими ілюстраціями.
- історія маловідомих церков та місій - Китай, Японія, Корея, Індія, Африка. Іноді їм приділяється забагато уваги (я заплутався у різних Мбуто і Бгабга))), але матеріал корисний для загального розвитку.
- детальна історія американського протестантизму. Розібратися у генезі явищі цікаво і корисно для розуміння.
- показ абсолютно різних форм існування церков. Картина всесвітнього християнства, способі організації громад, підпорядкування та управління потрясаюче різноманітна, наші церковні чвари серед світових процесів - нормальний і здоровий процес.
Висновок: однозначно рекомендується для загального розвитку. Тільки не треба шукати глибини і слід закривати очі на якість перекладу.
Дж. Гілл. Історія християнства. - К.:Темпора, 2010. - 560 с.
1. Незважаючи на назву, книга концентрується на історії церкви, а не теології. Теологічні питання розглядаються лише у першому тисячолітті, коли вони були причиною активних процесів у церкві. Далі автор розглядає суспільні, культурні та політичні особливості.
Втім, для загального всеобучу матеріали цілком годящі. Зокрема, можна коротко почитати про період формуваня церкви, "темні" перші століття, історію Соборів та основних єресей, все викладено доступно і достовірно.
2. Автор сповідує ліберальний підхід - абсолютно не критикує і практично не переказує критику певних поглядів чи практик. Простіше кажучи, він не якісно відрізняє секту від церкви, а протестантські глосолалії (коли натовп починає біснуватися і лопотіти незрозумілі слова) - від молитв. "Слизькі" моменти теж акуратно обходить.
3. Автор - західний протестант і має досить приблизні уявлення про історію східного християнства. Якщо візантійське православ'я розглядається більш-менш, то історію руського-українського-російського православ'я (і взагалі історії Російської імперії) він не знає:
- наприклад, з тексту слідує, що найбільшим досягненням Паїсія Величковського (що був перекладачем святоотечеських праць та містиком) була популяризація чоток :)
- або ж зустрічаємо: "...консервативний цар Олександр ІІ...". Між Миколою Палкіним і Ананасом ІІІ "Освободітєль" просто-таки світочем ліберальності та реформаторства.
- або атомна жесть (правда, сюди могли дотягнутися криві руці перекладача). "Нікон [патріарх] поширив свою владу на Україну, де анулював Українську католицьку церкву й таким чином приєднав українців до російського православ'я". Шановні, вдумайтеся: як ієрарх однієї церкви може щось чинити з іншою??? Іншу церкву можна оголосити єретиками, схизматиками, але все це визначає ставлення своєї пастви до чужої. Ніяких прав управління іншою церквою ієрарх не має. Далі: що значить анулював? Транклюкірував на планету Ханут? Далі: яка така "Українська католицька церква" у XVII столітті? Далі: про що взагалі ідеться? Якщо про підпорядкування Київської метрополії, то вона була православною. На голову не налазить, їй-бо.
Тому кілька вставок по темі зробила перекладач Катерина Новікова, і за рівнем виконання - так само, як і Гілл. Натомість столітній історії американського протестантизму з його церквами пресвітера Боббі/Джиммі/Біллі, що діляться як амеби, виділено великий розділ.
3.1. Гілл послуговується західною системою понять для опису усіх явищ. Зокрема, він послідовно називає практики ісихастів медитаціями, що категорично недопустимо з точки зору православного богословія (дякую о.Олександру (Авдюгіну) за коментар). Втім, як люб'язно пояснив мені ігумен Аліпій (Світличний), автор перебуває в межах західної культури і пише для західних читачів зрозумілими їм словами.
4. Перекладач Катерина Новікова і редактор Ірина Давидко натворили у книзі такого атомного песця, що детальний розгляд їх пекельних трудів буде винесений в окремий пост. Але як свідчать переконливі факти, книга проходила через машинний перекладач двічі - спочатку з англійської на російську, потім автоматом з російської на українську. Після цього - на халяву вичитана.
Що в книзі цікавого:
- стисла і загальнодоступна історія християнства і церкви від початку і до кінця ХХ століття. По суті, нічого глибокого (порівняно з історичними працями фон Гарнака чи Карсавіна це читанка для першого класу), але якщо потрібно з чогось почати, щось оперативно підглянути чи "полірнутися" для формування цілісної картини - самий раз. Плюс книгу однозначно приємно тримати в руках і листати - гарний папір з красивими кольоровими ілюстраціями.
- історія маловідомих церков та місій - Китай, Японія, Корея, Індія, Африка. Іноді їм приділяється забагато уваги (я заплутався у різних Мбуто і Бгабга))), але матеріал корисний для загального розвитку.
- детальна історія американського протестантизму. Розібратися у генезі явищі цікаво і корисно для розуміння.
- показ абсолютно різних форм існування церков. Картина всесвітнього християнства, способі організації громад, підпорядкування та управління потрясаюче різноманітна, наші церковні чвари серед світових процесів - нормальний і здоровий процес.
Висновок: однозначно рекомендується для загального розвитку. Тільки не треба шукати глибини і слід закривати очі на якість перекладу.