деньніч

Dec 04, 2010 17:25

чомусь завжди, коли вмикаю в кімнаті світло, одразу зачиняю двері. наче проводжу чітку межу між днем і вечором, відгороджую свій особистий простір, у який без запрошення - зась ( Read more... )

карент, настроєве, друзі, самавсобі, мислі вслух, словеса, під шифоновим шлейфом смутку, я

Leave a comment

Comments 6

(The comment has been removed)

annnychka December 9 2010, 19:58:37 UTC
я взагалі останнім часом як маю нагоду - то дрімаю)щовечора, коли о 17, коли о 20 - коли вдома є, тоді і сплю. бодай на півгодинки.а от коли ше в школі вчилась, то десь о 16-17 спала завжди. прийду додому, поїм і засинаю...

Reply


filosoftka December 4 2010, 18:26:20 UTC
В нас теж таке повір'я є, мама завжди пильнувала, щоб ми не спали при заході сонця, бо це погано.

Reply

annnychka December 9 2010, 19:59:27 UTC
справді?я думала, це щось суто мусульманське...

Reply

filosoftka December 11 2010, 14:06:07 UTC
Ммм, не знаю, чиє воно, але точно побутує в моїх краях.

Reply


panchoxa December 4 2010, 22:53:08 UTC
о до речі, правда про захід сонця. я коли посплю у цей час, дійсно страшна туга виникає за тими західними променями сонця і втраченим днем. дивно, ні?)

Reply

annnychka December 9 2010, 20:00:40 UTC
щось в цьому є)
я зазвичай, коли сплю десь вдень чи ввечері, то прокинувшись, одразу йду на кухню. неусвідомлене бажання їсти))потім зроблю канапку, дивлюсь на неї і думаю: а нашо?я шо, їсти хочу?

Reply


Leave a comment

Up