сьогодні

[annnychka]

неймовірне щастя. отаке спокійне-спокйне, коли йдеш вулицею свого дитинства, а вона вся у квітучих деревах, і згадується, як сюдою бігалось зі школи додому, а потім гулялось-намотувалось круги у пошуках тодішніх сердечних пасій. а скільки часу простояно на цій зупинці... а от на цій лавочці на мене чекав мій перший серйозний хлопець з моїми першими

Comments

[annnychka]

дякую)
я сама тішусь, коли такі пости перчитую)

[tjylen]

о, тобі кльово, а я інколи йду по місту в різних районах, і келішую, "о, тут живе та і та, а тут ця колишня, ги, але нашо мені ті кози, ги, ооооо, а сюди я зайду обовязково і погримаю в двері бо це мій карефанчик, "привіт старий, бери шапку і вйо"... ))) "

[annnychka]

тобі теж кльово)))
а я ніколи отак не заходжу ні з того ні з сього до знайомих-друзів.
про всьо домовляємось заздалегідь))

[hudozhnytsya]

:-)

кльово так.

[annnychka]

тааа)

[ja_jalynka]

а я отак нарешті переїхала! :) туди, де дитинство виглядає з-за кожного дерева...і моя мала товчеться на тій самій "площядці" де і ми гасали свого часу...

кльово так :)

[annnychka]

я колись мріяла, що теж, коли купуватиму квартиру, то тільки в районі свого дитинства. а тепер чомусь не хочеться. не хочеться тривожити ті спогади, нехай це місце в мене асоціюватиметься лише з дитинством. якшо я заселю його новими спогадами, то дитинство втратиться...

[veselamuza]

Такі гарні теплі спогади. А яке це місто?

[annnychka]

та Львів))