Apr 18, 2010 22:16
неймовірне щастя. отаке спокійне-спокйне, коли йдеш вулицею свого дитинства, а вона вся у квітучих деревах, і згадується, як сюдою бігалось зі школи додому, а потім гулялось-намотувалось круги у пошуках тодішніх сердечних пасій. а скільки часу простояно на цій зупинці... а от на цій лавочці на мене чекав мій перший серйозний хлопець з моїми першими трояндами, а ось тут живе (жила?) моя однокласниця... спокій. затишок. блаження усмішка.
а потім - як завжди. щось має підіпсути ідилію.
але я кохаю це місто. воно - наче допінг для мене. я сповнена якогось скарбу, не знаю, що це за скарб, але сьогодні я наповнилась ним вщерть. і прийшло найважливіше - гармонія. спокій. рівновага.
рівновага.
рівновага.
добре.
карент,
ностальгія,
настроєве,
під шифоновим шлейфом смутку,
місто