Останній вогник

Jan 15, 2009 21:08

  Вчора почула історію, яка вколола моє серце так, шо аж сльози навернулись, і мало не скотилися по щоках... Передам розповідь не зовсім так, як чула, суть залишу... Але напишу тут те, що уявлялось мені, шо бачили тільки мої очі, тільки в пустому вікні ночі, де насправді нічого не відбувалось, а лише мої думки снували павутинку дитячого болю...
    ( Read more... )

душа, ісорійка, сльози

Leave a comment

Comments 3

vushenka January 15 2009, 23:11:24 UTC
здається ми боїмося творити чуда...навіть якщо ми чудові і у нас хороша сім'я. Мені так шкода ту дівчинку...невже тут є доля реальності, правдивої недавньої історії?

Reply

angelet4 January 15 2009, 23:21:21 UTC
На жаль, я не знаю.... Я просто почула таку коротеньку сумну історію... І вона не покидала мене... Там була тільки дівчинка, сірники, і те, що трапилось вкінці... Решту я придумала... Дивилась у вікно на засніжений двір... І мені здавалось, шо вона сидить там...ше жива... так хотілося вибігти, і запалити останній сірник, так, шоб він не догорів, шоб мрії тієї дівчинки збулись... але то була тільки ніч... і мої розкидані думки...

Reply


vushenka January 15 2009, 23:36:25 UTC
...

Reply


Leave a comment

Up