2. Судові справи, які змінюють Україну. Нечипорук і Йонкало проти України
Добрий день, шановні друзі!) Тільки вчора прослухав цікавий тематичний семінар з європейських механізмів захисту прав людини. Сьогодні тільки лінивий не критикує судову систему, вказуючи, що сьогодні судді, прокурори, слідчі погрузли в корупції і хабарництві, а в українському суді нічого добитися не можна. Проте я, як адвокат, не поділяю такий песимізм, і діючи «методом від противного» буду намагатимусь довести Вам, що право в Україні існує, і існують суди і судді, які захищають простих громадян. Для цього ми запроваджуємо рубрику «Судові справи, які змінюють Україну», основу для якої стала дуже цікава і корисна книжка Української Гельсінської спілки з прав людини «Судові справи, які змінюють Україну», яку я Вам раджу прочитати. Авторами цієї праці є Аркадій Бущенко, Марина Говорухіна, Василь Романюк, Тетяна Печончик, Юлія Щербініна, Леся Шутко і Назар Кульчицький.
Саме для того, щоб довести, що право - це мистецтво добра і справедливості, я буду публікувати справи з цієї збірки.
Нечипорук і Йонкало проти України: після рішення Європейського суду національні суди винесли виправдувальний вирок
Адвокат у справі: Аркадій Бущенко
Рішення ухвалено: 21 квітня 2011 року
Іван Нечипорук із дружиною Наталією Йонкало жили у Хмельницькому. Купили квартиру, жінка завагітніла. Вона працювала швачкою у підприємців Олександра й Антоніни Іскрицьких.
13 березня 2004 року на родину Іскрицьких напали двоє невідомих. Глава сім’ї був у відрядженні, вдома залишилася Антоніна із сином. Нападники покалічили сина і застрелили матір. Утекли, але грошей не взяли. 20 травня міліціонери затримали двох підозрю-ваних, одним із яких був Іван Нечипорук. У райвідділку чоловіка катували електричним струмом, били, підвішували на наручниках, змушуючи зізнатися у вбивстві.
У сусідньому кабінеті допитували його вагітну дружину. Потім один із працівників міліції зайшов до кабінету, де був підозрюваний, і запитав у свого колеги: «Як ти вважаєш, чи зможе вона витримати те, що застосували до нього?». Після цього Нечипорук написав свою заяву про явку з повинною.
В травні 2005 року вироком Хмельницького міського суду Нечипорук був виправданий. Суд, зокрема, послався на недопустимість використання доказів, отриманих внаслідок тортур. Але невдовзі виправдувальний вирок був скасований. Після кількох кіл судових розглядів рішенням апеляційного суду Тернопільської області чоловік був остаточно засуджений до 15 років ув’язнення.
Правильність засудження підтвердив і Верховний Суд України. Іванові Нечипоруку знадобилося ще вісім років для того, щоб підтвердити правильність виправдання у 2005 році. Після завершення національних судових процедур він звернувся до Європейського суду з прав людини. Рішенням Європейського суду від 21 квітня 2011 року було встановлено 14 порушень положень Європейської конвенції з прав людини.
Було доведено, що Нечипорук був підданий катуванням, що його затримання та тримання під вартою порушувало Конвенцію у багатьох аспектах, та, головне, що він був засуджений внаслідок несправедливого судового розгляду. Це дало підставу Верховному Суду у 2012 році скасувати всі судові рішення щодо засудження, і в 2013 році Іван Нечипорук був виправданий.
Тим не менше, національна судова система, усвідомлюючи невинуватість Олександра Моцного, якого засудили разом із Нечипоруком, відмовилась переглянути вирок Моцного, оскільки той не скаржився до Європейського суду.
Без перебільшення можна стверджувати, що справа Нечипорука та Йонкало проти України є найбільш повним віддзеркаленням вад кримінального процесу в Україні. Це перша справа, коли особа, вигравши справу у Європейському суді, домоглася повної перемоги також і на національному рівні.
Порушення права на свободу, права на справедливий судовий розгляд, встановлені Європейським судом, стали вагомим аргументом при розробці положень нового Кримінального процесуального кодексу. Зокрема, новий КПК забороняє використання показань, отриманих від підозрюваних на стадії розслідування, а також містить низку гарантій дотримання права на захист та гарантій від поганого поводження.
Повний текст Рішення Європейського суду з прав людини
Інформацію взято з Інтернет-збірки «Cудові справи, які змінюють Україну»: Бущенко А. Говорухіна М. Романюк В. та інші.- с. 25-26.
Cудові справи, які змінюють Україну
Попередні теми:
Незрячий проти Укрзалізниці. Як вдалося виграти інваліду
Додавайте в друзі і отримуйте відповіді на найскладніші юридичні питання
Саме для того, щоб довести, що право - це мистецтво добра і справедливості, я буду публікувати справи з цієї збірки.
Нечипорук і Йонкало проти України: після рішення Європейського суду національні суди винесли виправдувальний вирок
Адвокат у справі: Аркадій Бущенко
Рішення ухвалено: 21 квітня 2011 року
Іван Нечипорук із дружиною Наталією Йонкало жили у Хмельницькому. Купили квартиру, жінка завагітніла. Вона працювала швачкою у підприємців Олександра й Антоніни Іскрицьких.
13 березня 2004 року на родину Іскрицьких напали двоє невідомих. Глава сім’ї був у відрядженні, вдома залишилася Антоніна із сином. Нападники покалічили сина і застрелили матір. Утекли, але грошей не взяли. 20 травня міліціонери затримали двох підозрю-ваних, одним із яких був Іван Нечипорук. У райвідділку чоловіка катували електричним струмом, били, підвішували на наручниках, змушуючи зізнатися у вбивстві.
У сусідньому кабінеті допитували його вагітну дружину. Потім один із працівників міліції зайшов до кабінету, де був підозрюваний, і запитав у свого колеги: «Як ти вважаєш, чи зможе вона витримати те, що застосували до нього?». Після цього Нечипорук написав свою заяву про явку з повинною.
В травні 2005 року вироком Хмельницького міського суду Нечипорук був виправданий. Суд, зокрема, послався на недопустимість використання доказів, отриманих внаслідок тортур. Але невдовзі виправдувальний вирок був скасований. Після кількох кіл судових розглядів рішенням апеляційного суду Тернопільської області чоловік був остаточно засуджений до 15 років ув’язнення.
Правильність засудження підтвердив і Верховний Суд України. Іванові Нечипоруку знадобилося ще вісім років для того, щоб підтвердити правильність виправдання у 2005 році. Після завершення національних судових процедур він звернувся до Європейського суду з прав людини. Рішенням Європейського суду від 21 квітня 2011 року було встановлено 14 порушень положень Європейської конвенції з прав людини.
Було доведено, що Нечипорук був підданий катуванням, що його затримання та тримання під вартою порушувало Конвенцію у багатьох аспектах, та, головне, що він був засуджений внаслідок несправедливого судового розгляду. Це дало підставу Верховному Суду у 2012 році скасувати всі судові рішення щодо засудження, і в 2013 році Іван Нечипорук був виправданий.
Тим не менше, національна судова система, усвідомлюючи невинуватість Олександра Моцного, якого засудили разом із Нечипоруком, відмовилась переглянути вирок Моцного, оскільки той не скаржився до Європейського суду.
Без перебільшення можна стверджувати, що справа Нечипорука та Йонкало проти України є найбільш повним віддзеркаленням вад кримінального процесу в Україні. Це перша справа, коли особа, вигравши справу у Європейському суді, домоглася повної перемоги також і на національному рівні.
Порушення права на свободу, права на справедливий судовий розгляд, встановлені Європейським судом, стали вагомим аргументом при розробці положень нового Кримінального процесуального кодексу. Зокрема, новий КПК забороняє використання показань, отриманих від підозрюваних на стадії розслідування, а також містить низку гарантій дотримання права на захист та гарантій від поганого поводження.
Повний текст Рішення Європейського суду з прав людини
Інформацію взято з Інтернет-збірки «Cудові справи, які змінюють Україну»: Бущенко А. Говорухіна М. Романюк В. та інші.- с. 25-26.
Cудові справи, які змінюють Україну
Попередні теми:
Незрячий проти Укрзалізниці. Як вдалося виграти інваліду
Додавайте в друзі і отримуйте відповіді на найскладніші юридичні питання