Дата

[andreamster]

24 листопада 2007 року відбулась зустріч, щось змінилось у житті. Мій творчий дебют пройшов у фазі напівреальних картинок, що обіймаючи квадратні згустки мрій, таранили уяву гаслами нових вимірів. Гублячи у подиху слова та наштовхуючись на позитив у очах.
Я перестав боятися робити спроби.... розпочав шлях.

Comments

[greyvoloshka]

Класно, коли відбуваються зустрічі, які несуть якісь зміни...особливо позитивні зміни... Головне не боятися..
Бажаю успіху на творчому шляху :)

[andreamster]

Буду старатись :)

[kalapunga]

класно сказав. прямо "GONZO")

[andreamster]

:)А хто це? Маленьке медвежатко?

[kalapunga]

http://ru.wikipedia.org/wiki/Гонзо-журналистика

[andreamster]

ознайомився. повчально. схоже.

[smijana]

о.. це була купа нервів мабуть. :)
Виступ перед аудиторією, особливо для людей, для яких це не професійна навичка - то випробування..
А тримати аудиторію - то ціла майстерність. При чому.. мабуть, не так важливо й чим.:) Хоча люди приходять за змістом, але форма і майстерність подання часом примушую ть їх забути за чим саме вони прийшли.. :) Цікаво, як видатні поети (ще при житті) сприймають коли їх вірші читають актори?.. чи не дратує їх коли їх "не так" читають?.. напевно що дратує інколи. :) А може - навпаки, захоплює?

[andreamster]

Був страх, цікавість, бажання, відчуття обов’язку перед людьми, які вірили у мене.
А щодо реакції поетів, вона для широкого загалу залишається у таємниці. Патенти на слова ставити безглуздо, але основна концепція твору має постояти за себе. А якщо взяти до уваги ще й те , що не всі поети вміють вдало володіти голосом, можна вбачати у цьому додатковий стимул для зацікавлення.