Громадський транспорт Стокгольма
Хочу трохи розказати про систему громадського транспорту Стокгольма. Вона складається з метро, трамваїв та автобусів і є, мабуть, однією з найзручніших, якою мені доводилося користуватися.
Головною складовою системи є, звісно, метро, яке відкрилося 1950 року і зараз налічує рівно 100 станцій та 105 км колій (для порівняння, значно більший Київ має 52 станції та 69 км метрошляхів).
Але почну свою розповідь я все-таки не з метро.
1. Для скромного українського туриста, що прилітає до Швеції лоукостом, Стокгольм починається з рейсового автобуса компанії Flygbussarna, що курсує між аеропортом Скавста та містом. Квиток, що зараз коштує 139 крон в один кінець, можна купити заздалегідь через інтернет. Можна відразу придбати квиток в обидва боки, але жодного виграшу по ціні це не дасть - вартість двох квитків просто додається.
2. Квиток не фіксує за пасажиром конкретного місця в автобусі та діє весь день - ним можна скористатися на будь-якому рейсі цього напрямку. Їхати можна лише сидячи і ті, кому не вистачає місця, змушені чекати наступного рейсу. Під час зворотнього нічного рейсу до аеропорту, коли стало очевидно, що кількість бажаючих їхати вдвічі перевищує ємність автобуса і черга швидко перетворилася на хаотичний штурм, довелося понервувати та попрацювати ліктями.
Дорога займає рівно 80 хвилин.
3. В самому місті над землею бал правлять трамваї та автобуси.
4. При чому цікаво, що за кількістю перевезених пасажирів автобус далеко випереджає трамвай, чия мережа є не настільки розвиненою - середня кількість поїздок автобусами 1 млн. 125 тис. на день проти лише 156 тис. в трамвая. На фото - черга автобусів до крупного пересадкового вузла.
5. Очікувано часто зустрічаються автобуси шведської марки Scania.
6. Є і МАНи.
7. Де дозволяє ширина вулиці, автобуси та трамваї спільно використовують виділені смуги.
8. Реклама на автобусах лише на кормі.
9. Автобусна зупинка поряд з велодоріжкою.
10. Великий пересадочний вузол поряд зі станцією метро Gullmarsplan.
11.
12. Трамвайна система є відносно слаборозвиненою та налічує лише п'ять маршрутів.
13. Колись Стокгольм мав дуже розгалужену трамвайну мережу, але 1967 року під час переходу до правостороннього дорожнього руху, її закрили, лишивши лише кілька окремих ліній, що сполучали місто з околицями. Останні десятиліття трамвайна мережа помалу відновлюється, однак зараз вона фактично складається з окремих ліній, що не пов'язані одна з одною та використовують різний рухомий склад. На цьому фото вагон Bombardier, що працює на лінії Spårväg City.
14. Вагон, обклеєний рекламою.
15. Зупинка.
16. 2000-го року було відкрито нову лінію Tvärbanan, що зараз з'єднує станцію метро Gullmarsplan з новим житловим районом Hammarby Sjöstad. На цій лінії також працюють вагони Bombardier, але вже іншої моделі.
17. Кінцева зупинка.
18. Проміжна зупинка Sickla kaj.
19.
20.
21.
22.
23. Але головний громадський транспорт Стокгольма це, звісно, метро, входи до якого позначаються літерою Т - tunnelbana.
24. Метро Стокгольма, що було запущене 1950 року, складається з трьох гілок та ста станцій і з'єднює центр міста з досить віддаленими пригородами. Центральні станції переважно підземні, але на периферії колії виходять на поверхню.
25. Цікаво, що кожна з гілок має розгалуження і важливо не лише правильно обрати гілку, але й слідкувати за кінцевим пунктом кожного потяга.
26. На лініях працюють переважно потяги Bombardier Metro C20, дуже м'які та зручні на ходу.
27. Вагони трьохсекційні з наскрізним проходом.
28. Кожен вагон має своє власне ім'я.
29.
30.
31. Є і старі метропотяги C14 виробництва шведської компанії ASEA, але вони зустрічаються досить нечасто.
32.
33. Самі станції метро часто дуже просто та практично, без жодного пафосу. Ось, для прикладу так виглядає станція Gamla Stan, що знаходиться прямо біля історичного центру міста.
34. Вхід на станцію.
35. Перон.
36. Навігація.
37.
38. Турнікети.
39. Вхід на станцію поряд з автобусним пересадочним вузлом з фото №10.
40. Але найбільше враження справляють станції більш нової синьої гілки, станції якої прорублені в гранітних породах та схожі на древні печери з розписаними стінами.
41.
42.
43. Травелатор на переході між станціями.
44.
45. Всі станції дуже добре освітлені, можна спокійно фотографувати без штатива, а люди з поганим зором почуваються тут значно впевненіше, ніж у напівтемній київській підземці.
46.
47.
48. Крім ескалаторів, станції обладнані також і ліфтами.
49.
50. А тепер зупинимося детальніше на системі оплати та тарифах і тут нам допоможе розібратися мій стокгольмський друг grishasergei. Він на моє прохання написав розповідь про це і далі піде його текст.
51. Одноразова поїздка
Одноразовий квиток діє 75 хвилин, протягом яких можна робити скільки завгодно пересадок. Диференціація за видом транспорту відсутня, проте є зонування. Також ціна разового квитка залежить від способу оплати.
Вся "Стокгольмська облатсть" поділена на три зони:
А - співпадає з мережею метро. Можна сказати, що це власне місто
В - ця зона немов кільце навколо міста, ближнє замістя
С - найвіддаленіші від міста райони знаходяться в зоні С, тут стокгольмська область межує з іншими областями.
Найдешеве розраховуватися за допомогою reskassa або travel cash (не можу красиво перекласти українською). Це коли на безконтактну картку кладуться живі гроші, які потім знімаються за кожну поїздку. Так проїзд в межах однієї зони коштує 25 крон, в межах двух - 37.5, а в межах трьох - 50. Безконтактна картка коштує 20 крон та здати її назад неможливо.
Якщо їздити планується рівно один раз, то є варіант придбати одноразовий паперовий квиток за 36 крон для проїзду однією зоною, 54 двома та 72 трьома зонами. Як бачите, це має сенс тоді і тільки тоді, коли планується рівно одна поїздка. Якщо поїдок 2 та більше, то має сенс придбати картку та закинути на неї гроші.
Є варіант з смс-квитком, ціни такі самі як на паперові квитки. Раніше можна було купляти квитки з будь-якого номера, а тепер для цього потрібно десь зареєструватись та прив'язати свій персональний номер до номера телефона. Зробили цей геморой ніби з метою протижії відмивання грошей. Можу помилятися, бо ніколи цим не користувався.
52. Проїзні квитки
Почнемо з того, що проїздні квитки діють в межах всіх зон за замовчуванням, тобто не має місячнго проїздного окремо для зони А, В або С, крапка. Так само як і одноразові квитки, проїздні діють на всіх видах транспорту, тобто нема окрема проїдного на метро, автобус чи електричку. Як то кажуть, проїзний один, а видів транспорту багато, на всіх його не вистачає та не заважайте працювати (с).
Ціни на проїздні такі:
24 години - 115 крон
72 години - 230
7 днів - 300
30 днів - 790
90 днів - 2300
Літній квиток (травень - серпень) - 2400
Один рік - 8300
Загалом система оплати досить зручна, коли до неї звик та розібрався. Тобто вона зручна для тих, кто живе у Стокгольмі. Але гості міста можуть зіткнутися зі складнощами. З поповнювальною карткою так з наскоку важко розібратися, попередньо вдома не прочитавши інструкцію. Багато хто дивується, чому цю картку не можна потім здати та отримати назад бодай якусь частину її ціни. Турист просто викине її, хоча можна було б прийняти назад та продати ще раз, як це роблять багато де в Європі. Доречі, reskassa з безконтактною карткою відносно нещодавно прийшла на заміну стрічці з купонами (förköpsremsa), яка в користуванні була значно простіша. Кондуктор штампував цю стрічку на відповідну кількість купонів залежно від зон поїздки. Але стрічка то таке, не будемо за нею сумувати. Найбільшою проблемою, на мою думку, є неможливість заплатити готівкою в автобусі, ось це реально дуже незручно для туристів. Причому можна платити карткою, але не готівкою. В такому разі одна поїздка коштуватиме 44 крони та купу часу водія. Кожен раз, коли дивлюся на те як хтось платить карткою в автобусі, думаю на скільки це було б швидше зробити готівкою.
53. Зайці
Чи можна не платити? Можна і з цим в міста досить великі проблеми. Я користуюся метро кожен день та декілька разів на тиждень електричкою і при цьому дуже рідко зустрічаю контролерів. Ризик бути спійманим я би оцінив як низький. До речі, в обов'язки касирів, що сидять на станціях метро, офіційно не входить запобігати зайцям, лише продавати квитки. Можна хоч перед його носом пролізти через турнікет, ніяких дій з його боку не буде. Особливо упороті, здебільшого політично ліві, мудаки мотивують проїзд зайцем політичною позицією - мовляв громадський транспорт повинен бути безкоштовним для всіх. У цього руху є навіть симпатичний сайт http://planka.nu В дебатах часто наводять приклад Таллінна, в якому нібито проїзд в громадському транспорті безкоштовний. Не знаю міф це чи факт, але я точно знаю, що їздять там здебільшого на списаному шведському гівні і до красивих електричних автобусів та сучасних трамваїв їм з таким підходом ще далеко.
54. Статистика
В середньому 786 000 пасажирів на день http://www.sll.se/verksamhet/kollektivtrafik/sl/
Кількість поїздок в звичайний день:
Метро - 1 203 000
Автобуси - 1 125 000
Електричка - 299 000
Трамвай - 156 000
Тобто виходить 3.5 поїзодк на людину на добу, що має сенс. Можна грубо сказати, що в середньому людин робить одну пересадку на шляху з дому на роботу. За моїми відчуттями так і є, більшість під'їзджає автобусом до найближчої станції метро чи електрички та їде в центр вже рейковим транспортом, якось так.
http://sl.se/globalassets/rapporter-etc/slpr191_sl_och_lanet_2013_webb.pdf?id=847
Це дуже детальний звіт за 2013 рік, купа всякої статистики, можна тиждень читати )) Гугл транслейт досить добре перекладає зі шведської на англійську, може знайдеш щось цікаве :)
55. Велика подяка Сергію за грунтовну розповідь. До речі, дуже раджу всім відвідати розроблений ним сайт, на якому він зібрав власні фотографії абсолютно всіх станцій стокгольмського метрополітену - дуже цікава та ефектна підбірка.
56. Дякую всім за увагу.
Дивіться також:
Залізнична Швеція
Прогулянка сучасним районом Стокгольма (ч. 2)
Прогулянка сучасним районом Стокгольма (ч. 1)
Трамваї Вроцлава
Трамваї Ляйпцига
Про мінський транспорт
Біла заздрість
