Українські євреї і пошук позаземного життя
Як не дивно, цей пост буде не про жидорептилоїдів.
До Другої Світової війни єврейська громада в Україні налічувала 1,5 мильйона людей. Не дивно, що значна кількість видатних євреїв світу походить саме з України. Згадати можна було б багатьох, але я сконцентруюся на тому факті, що біля витоків сучасного наукового вивчення позаземного життя стояли двоє українських євреїв, причому жили вони на той час у двох ворогуючих державах і познайомилися вже підчас своїх досліджень. Мова іде про Йосипа Шкловського та Карла Сагана. Прихильники теорії змови легко можуть звернути свою увагу на той факт, що батьки обох дослідників мали одне і те саме ім'я Самуїл і обидва фактично або взагалі на території України не жили, з чого можна легко припустити, що вони були братами і виконували спільне завдання з підготовки Землі до вторгнення плазунів із пейсами, які мали висадитися саме в Україні :).
А якщо серйозно, то Йосип Шкловський народився у місті Глухові, але ще дитиною перебрався з батьками до Казахстану, а майже усе життя прожив у Москві. І починав він зовсім не з пошуку зелених чоловічків. Починав він із дослідження Сонця та його корони, був одним із тих, хто визначив її хімічний склад, створив її загальну теорію та пояснив механізм її радіовипромінювання. Від випромінювання Сонця він перейшов до тих явищ, які воно викликає у магнітосфері Землі. А потім його думка поринула у міжзоряний простір. Він досліджує те радіовипромінювання, що приходить до нас з поза меж Сонячної системи і у 1948 році доводить, що випромінювання нейтрального гідрогену на довжині хвилі у 21 сантиметр можна вловити. Коли три роки потому британські вчені змогли спостерігати це випромінювання, людство вперше змогло побачити гідроген, розсіяний між зірками. А Шкловський продовжував досліджувати космічні радіоджерела. Він одним із перших ототожнив дискретні джерела радіовипромінювання із залишками наднових зірок (пульсари тоді ще не відкрили, а термін "чорна діра" існував лише у напівзабутих працях окремих дослідників минулого). Потім були ще планетарні туманності, червоні гіганти, казари, інші джерела радіовипромінювання. Доречі, термін "реліктове випромінювання" також увів у обіг Шкловський. Але світову славу йому принесна написана у 1962 році книга "Всесвіт. Життя. Розум" у якій він першим серйозно задався питанням про існування позаземного життя і тим, як його можна виявити (заради справедливості стаття Коконі та Морісона, присвячена цій самій тематиці вийшла трьома роками раніше, але ані розголосу, ані фундаментального підходу не мала). Причому виходив він не із якихось своїх фантазій, а спирався на найновіші на той час дослідженя не тільки у астрномії та астрофізиці, але і у біології, історії та інформатиці. Саме ця книга була початком усіх сучасних досліджень у цій сфері. І саме з видання неї у США почався шлях у дослідженні позаземного життя молодого американського астрофізика Карла Сагана. Сам Саган ніколи в Україні не був, однак його батьки переїхали до США із Західної України. Він теж за фахом був астрономом та астрофізиком, але популярності набув саме як дослідник та популярізатор контактов із позаземним розумом. "Ядерна зима", парниковий розігрів атмосфери Венери, існування придатного до життя океану на супунтниках Юпітера - автором усіх цих ідей є Карл Саган. Він приймав участь у проектах автоматичних станцій, що досліджували Венеру, Марс, Юпітер та Сатурн. А у проектах "Вояджер-1" та "Вояджер-2" він став автором послань позаземним цивілізаціям, що були розміщені на корпусах цих апаратів. А ще він писав науково-популярні та науково-фантастичні книжки про контакт із позаземними цивілізаціями, приймав участь у програмі SETI, і створив "Планетарне товариство" - наукову группу, до якої зараз належать більшість найвідоміших вчених, що займаються дослідженнями космосу та позаземного розуму.
Ну і наостанок про політику ще один цікавий факт. Шкловський усе життя був помірним дисидентом, через що за кордон виїжджав дуже рідко. У той же час Саган був помірним симпатиком соціалізму, хоча часом і критикував Радянський Союз. Іноді життя дивніше за будь-які вигадки про жидорептилоїдів...