перегин в свій бік - не чеснота

[zzzulfiya]

Мені не подобається політична заангажованість "Оскара" і Нобелівської премії миру з літератури. Щодо інших номінацій в науці я судить не годна - в науці я не розбираюсь. А в літературі - на рівні профчитача

Comments

[gloria_ma]

Повчати українців гідності й свободі, не створивши власного прикладу волі і незалежності від коньюнктури - погана нота, фальшива

[zzzulfiya]

так, ви праві, боротьба з насильством за допомогою насильства, а хамство проти хамства - не діє і не може бути виправданою

[gloria_ma]

та критикуйте Забужко скільки завгодно.
просто критика, на мій погляд, необ'єктивна. із серії "перебавили куті меду".

Ото ж то що і не значить. Тому нехай про нас знають більше - що в цьому бажанні поганого?

а як можливо від'єднати постановку в Ковент-Гардені від того, щоб донести Лесин талант?

[zzzulfiya]

я не прихильник оцінювання гіпотетичних припущень. буде постановка, подивимось.

об'єктивна чи необ'єктивна критика - це ваше суб'єктивне судження, у мене своє суб'єктивне, я не буду сперечатись.

[gloria_ma]

власне, поляки поступили великодушно - присудивши премію роману Забужко про УПА і це зразу після того як ледве відгула істерія з приводу річниці "Волинської різні".

Як згадаю - напишу, у когось читала пару реплік про талант і порядність - про необов'язкову пов'язаність цих речей, добряче було ув'язано. Хм, а може в тої т таки Забужко?

Що до -фобства.
Погоджуюсь з вами, але не можу для себе знайти визначення коли ще не фобство, а коли фобство.
І якщо було гівно - то говорити про це фобство чи ще ні?

[zzzulfiya]

дякую за ваш коментар - потрібно дискутувати, з'ясовувати. завдяки вашим питанням і критиці я змогла і обміркувати, і висловити свою позицію детальніше.

[lovkyj_man]

До теми цієї я от прочитав в УП статтю під назвою "Переможна недолугість, або Дещо про особливості національного характеру"
http://life.pravda.com.ua/columns/2013/10/21/141213/
Інколи мені здається, що українці можуть радуватися перемогам українців тільки всупереч розпачу та злості умовних ворогів. Щось на кшталт: "Ви думали, що вмерла Україна? Так ось вам!" Починається безпощадна п’янка та народні гуляння. Правда, це не надовго. Бо найбільший наш ворог і випробування - ми самі.В цьому сенсі напевно треба сказати, що для кожного висловлювання чи публічного виступу є свій контекст. Самі по собі слова не є повним описом того, що відбувається. Одне й те ж саме можна сказати в Думі і в Раді і воно буде прийнято по-різному, бо різними є контексти. А є додатково і історія кожного мовця, його мотиви, рівень довіри до нього, його бувші та теперішні друзі та однодумці. Вретші те, наскільки "переможець" сприяє -- чи не сприяє -- тому, щоби "його перемога" стала

[zzzulfiya]

погоджуюсь

[gloria_ma]

імхо, в українців є така дивна вада: ми нічого не привласнюємо.

І себе не привласнюємо.

[lovkyj_man]

Поясніть, будь ласка, бо це таке всеохоплююче ствердження...

[gloria_ma]

лінуюсь багато розписувати, але в суті:
ми дивимось на все з чужого боку - російського, польського, європейського, загальнолюдського і практично ніколи з українського.
ми наче народ без власного "я" - власне, це все від того, що ми самі себе погано знаємо: свою культуру і свою історію.
Наслідок колоніального минулого.

[lovkyj_man]

То як нам присвоїти "Ангелус"? В нас вже два )))

[gloria_ma]

та тут взагалі просто: розписати що то за премія така - наскільки вона масштабна і престижна. і заходитись від гордощів, що в нас вже аж дві такі. А лауреатів показати по телебаченню (по Інтеру або ще якомусь загальноукраїнському каналі, а краще по всіх) і порадіти.
Тобто зробити з цього нагородження загальноукраїнську подію.

[lovkyj_man]

Так я мав на увазі не в ідеальному світі де добрі міліціонери і канал 1+1 показує культурні програми, а виходячи з того що маємо. Тобто що мають зробити Ви, я, zzzulfiya, кардинал Рішельє, ну вся звичайна тусовка.