Севастополь: zhuraf

zhuraf

Севастополь

Nov 03, 2013 18:21

Південне місто з горбистим рельєфом, пронизаним вибіленими сходами. Приватна, часто котеджна, забудова перериває багатоповерхову, розтягуючи територію міста. Численні бухти з яхтами і військовими кораблями. Історичні, знову ж таки, здебільшого військові пам'ятки, сховані в тіні платанів і горіхів. Стара південна архітектура, перемішана з імперськими (превдо)класичними монументами і сталінськими ансамблями.

Севастополь - це російський полюс України. Зразу з вокзалів видно, як державні будівлі маркуються прапорами: російськими чи українськими. Причому, останні зазвичай висять поруч з прапорами Севастополя нарівні, а то й трохи нижче чи збоку. Коли в Криму як автономії це виглядає нормально - що національна символіка супроводжується регіональною, то тут муніципальний прапор радше легітимує державний. Окрім держустанов, прапори в Севастополі вішають на всі більш-менш офіційні будівлі на кшталт будинків культури.

Мій другий день почався на автовокзалі Ялти, звідки відкриваються чудові краєвиди:

Далі був Севастополь.

В Севастополі на центральних односторонніх вулицях прокладено виділені смуги для громадського транспорту. При чому, на відміну від Києва, вони використовуються за призначенням, а не для парковки. І навіть при ускладненні руху на моїх очах лише кілька водіїв дозволили собі виїхати на них.

В місті цікава система громадського транспорту. Крім тролейбусів (1 гривня 25 копійок) є ще маршрутки-богданоеталони і маршрутки-спринтери. Перші їздять як і львіські чи київські, зупиняються на кожній зупинці, беруть стоячих, коштують 2-2,50. Вони типу автобуси. Спринтери натомість беруть тільки сидячих, відповідно зупиняються лише за наявності вільних місць; каштують 3-3,50 вдень і 6 гривень з 23:00 до 6:00- типу маршрутні таксі.