Мої враження від поїздки в Hyundai Rotem
Їхав в середу на новій гордості Укрзалізниці - Hyundai Rotem з Києва до Львова. Зі студентською знижкою то коштувало трохи менше 160 гривень. Що трохи задорого для мене. Якби квиток коштував близько 100 гривень - було би ще нормально...
В нашій країні є звичка подавати найкрутіші потяги на першу колію. Але два новенькі Hyundai - львівський і харківський - відправляються з останньої платформи київського вокзалу. Менше з тим.
Ці поїзди є справді на голову кращими за все, що їздило українськими залізницями досі. Хоча я розумію, що за європейськими мірками (але що таке "європейські мірки"? це як середня температура по лікарні - в різних європейських країнах по-різному) ці Hyundai Rotem далеко не найкращі і, навіть, цілком посередні потяги. Ну але для України - прорив. Двері, які відкриваються від натискання сенсорної кнопки, зручні висувні полиці на спинці попереднього сидіння і зручні тримачі для фляшок, сушарка для рук у вбиральні - такого в нас ще не було. А ще абсолютно безпечний і безперешкодний прохід поміж вагонами, відсутність брудних тамбурів і вузеньких проходів, великі вікна - чисто, світло і вельми просторо. Немає рагульських фіраночок трьох видів і двох килимів-дорожік, постелених одна на одну; замість радянських чайних стаканів - сучасні одноразові стаканчики, віддавати які провідники не просять по дсять разів.
Їде справді швидко. Один раз бачив, як розігнався до 160 кілометрів на годину - до максимуму. Але часто було 157-158. 140 км/год - взагалі чи не на половині шляху. Прибув до Львова вчасно, рівно за 4 години і 55 хвилин. Хоча старий експрес їхав годин шість і я пригадую мало випадків, щоб він не запізнювався. Так, трясе. Але то є Україна, і, щоб не трясло, треба повністю перекласти 500 км колії. І, навіть не перекласти, а покласти заново - випрямивши лінію і згладивши повороти. Цілком зрозуміло, що найближчим часом це нереально. Але трясло терпимо; значно, значно менше, ніж в українських поїздах (при тому, що швидкість руху значно вища). Я абсолютно комфортно читав книжку з досить невеликим шрифтом, хоча коли їхав кілька тижнів тому на старому експресі з Харкова, то читати не міг. Крісла, хоч і не відкидаються (що, з іншого боку, позитив, бо деякі відкинуті пасажири спереду інколи завдавали значного дискомфорту), але зручні. Так, вужчі, ніж в старих експресах, але в старих експресах вони були таки більш, ніж достатньо широкі - тому це звуження цілком не зменшило комфортність.
Погано було те, що мав місце №4, яке розташоване на початку вагона і було одним з кількох, розташованих проти шерсті - переді мною сиділи люди, обернуті до мене, а не в ту ж сторону, що й я. На вдміну від старих експресів, в новому не було столиків між такими місцями і між нами було надто мало місця. Не було куди розігнути ноги, а сидіти 5 годин з зігнутими в одному положенні кінцівками не вельми зручно. Ну і ми не мали куди покласти дрібні речі, бо, знову ж таки столиків і поличок в таких незручних місцях не передбачено.
Квитки провідник не збирав, а лише перевіряв і надривав. Але це, мабуть, не Укрзалізниця еволюціонувала, а просто потяг не робить жодної зупинки, тому в збиранні квитків відпадає потреба. Ціни в буфеті дуже високі, але це було характерно для залізниці і раніше. WiFi не працював, але навіть без нього розетка була дуже в нагоді, коли розряджався смартфон. Забичених тамбурів нема, всюди скляні перегородки, тому курити, порушуючи закон, нема де. І вітчизняне бидло курить в туалеті. Просто нема слів...
Наш вагон був заповнений повністю, але він був одим з перших. Натомість, кажуть, що кілька останніх були напівпорожніми. Але це був лише четвертий день курсування поїзда, будень. До того ж, новий експрес має більше вагонів і більшу кількість місць у вагонах за старий, який, до речі, теж не завжди заповнювався повністю - скоріше, навпаки.
Наразі до Львова ходить лише один, вечірній рейс, і назад, відповідно теж один, ранковий. З часом обіцяють, що буде три рейси - є навіть майбутній розклад. В ньому правда, до Києва поїзд прибуває в 23:50, що є просто ідіотизмом, бо демотивує більшість пасажирів користуватися ним, коли громадським транспортом по столиці буде доїхати просто неможливо, а тамтешнє таксі дороге... Ну і ціна. Все ж таки, мала би бути трохи нижчою - це привабить більше пасажирів. Бо, якщо чесно, я не уявляю, звідки набереться стільки людей, щоб їздити такими дорогими поїздами, якщо вони будуть курсувати втричі частіше...
P.S. Hyundai справді комфорний і класний, це цілком нормально і справедливо, що він коштує дорожче за інші потяги. Але, все ж не на стільки дорожче. Бо ціна зросла в 2-3 рази, а комфорт піднявся лише на рівень вище.
P.P.S. Маю дві фотографії, зроблені на телефон. Але вони не конче якісні і не надто інформативні. В мережі є досить багато фоторепортажів і відороликів зсередину Hyundai, які цілком відповідають реальності, тому тим, хто цікавиться детальніше, відсилаю до них.
В нашій країні є звичка подавати найкрутіші потяги на першу колію. Але два новенькі Hyundai - львівський і харківський - відправляються з останньої платформи київського вокзалу. Менше з тим.
Ці поїзди є справді на голову кращими за все, що їздило українськими залізницями досі. Хоча я розумію, що за європейськими мірками (але що таке "європейські мірки"? це як середня температура по лікарні - в різних європейських країнах по-різному) ці Hyundai Rotem далеко не найкращі і, навіть, цілком посередні потяги. Ну але для України - прорив. Двері, які відкриваються від натискання сенсорної кнопки, зручні висувні полиці на спинці попереднього сидіння і зручні тримачі для фляшок, сушарка для рук у вбиральні - такого в нас ще не було. А ще абсолютно безпечний і безперешкодний прохід поміж вагонами, відсутність брудних тамбурів і вузеньких проходів, великі вікна - чисто, світло і вельми просторо. Немає рагульських фіраночок трьох видів і двох килимів-дорожік, постелених одна на одну; замість радянських чайних стаканів - сучасні одноразові стаканчики, віддавати які провідники не просять по дсять разів.
Їде справді швидко. Один раз бачив, як розігнався до 160 кілометрів на годину - до максимуму. Але часто було 157-158. 140 км/год - взагалі чи не на половині шляху. Прибув до Львова вчасно, рівно за 4 години і 55 хвилин. Хоча старий експрес їхав годин шість і я пригадую мало випадків, щоб він не запізнювався. Так, трясе. Але то є Україна, і, щоб не трясло, треба повністю перекласти 500 км колії. І, навіть не перекласти, а покласти заново - випрямивши лінію і згладивши повороти. Цілком зрозуміло, що найближчим часом це нереально. Але трясло терпимо; значно, значно менше, ніж в українських поїздах (при тому, що швидкість руху значно вища). Я абсолютно комфортно читав книжку з досить невеликим шрифтом, хоча коли їхав кілька тижнів тому на старому експресі з Харкова, то читати не міг. Крісла, хоч і не відкидаються (що, з іншого боку, позитив, бо деякі відкинуті пасажири спереду інколи завдавали значного дискомфорту), але зручні. Так, вужчі, ніж в старих експресах, але в старих експресах вони були таки більш, ніж достатньо широкі - тому це звуження цілком не зменшило комфортність.
Погано було те, що мав місце №4, яке розташоване на початку вагона і було одним з кількох, розташованих проти шерсті - переді мною сиділи люди, обернуті до мене, а не в ту ж сторону, що й я. На вдміну від старих експресів, в новому не було столиків між такими місцями і між нами було надто мало місця. Не було куди розігнути ноги, а сидіти 5 годин з зігнутими в одному положенні кінцівками не вельми зручно. Ну і ми не мали куди покласти дрібні речі, бо, знову ж таки столиків і поличок в таких незручних місцях не передбачено.
Квитки провідник не збирав, а лише перевіряв і надривав. Але це, мабуть, не Укрзалізниця еволюціонувала, а просто потяг не робить жодної зупинки, тому в збиранні квитків відпадає потреба. Ціни в буфеті дуже високі, але це було характерно для залізниці і раніше. WiFi не працював, але навіть без нього розетка була дуже в нагоді, коли розряджався смартфон. Забичених тамбурів нема, всюди скляні перегородки, тому курити, порушуючи закон, нема де. І вітчизняне бидло курить в туалеті. Просто нема слів...
Наш вагон був заповнений повністю, але він був одим з перших. Натомість, кажуть, що кілька останніх були напівпорожніми. Але це був лише четвертий день курсування поїзда, будень. До того ж, новий експрес має більше вагонів і більшу кількість місць у вагонах за старий, який, до речі, теж не завжди заповнювався повністю - скоріше, навпаки.
Наразі до Львова ходить лише один, вечірній рейс, і назад, відповідно теж один, ранковий. З часом обіцяють, що буде три рейси - є навіть майбутній розклад. В ньому правда, до Києва поїзд прибуває в 23:50, що є просто ідіотизмом, бо демотивує більшість пасажирів користуватися ним, коли громадським транспортом по столиці буде доїхати просто неможливо, а тамтешнє таксі дороге... Ну і ціна. Все ж таки, мала би бути трохи нижчою - це привабить більше пасажирів. Бо, якщо чесно, я не уявляю, звідки набереться стільки людей, щоб їздити такими дорогими поїздами, якщо вони будуть курсувати втричі частіше...
P.S. Hyundai справді комфорний і класний, це цілком нормально і справедливо, що він коштує дорожче за інші потяги. Але, все ж не на стільки дорожче. Бо ціна зросла в 2-3 рази, а комфорт піднявся лише на рівень вище.
P.P.S. Маю дві фотографії, зроблені на телефон. Але вони не конче якісні і не надто інформативні. В мережі є досить багато фоторепортажів і відороликів зсередину Hyundai, які цілком відповідають реальності, тому тим, хто цікавиться детальніше, відсилаю до них.