May 31, 2012 15:38
Довго не писав...
На минулих вихідних був День Києва. Хто не знає, міська адміністрація обіцяла доремонтувати і відкрити Андріївський узвіз до того часу. Попри те, що, зважаючи на темпи реконструкції, ніхто в це не вірив, напередодні його таки пообіцяли відкрити. І, уявіть, яке було моє здивування, коли в суботу весь день на початку вулиці стояли міліціонери і не пропускали на неї нікого. Як виявилося, відкриття було заплановане на вечір, з включенням підсвітки будинків. І воно таки відбулося. А даремно, бо ті численні відвідувачі, які зараз узвозом ходять, досить таки заважають робітникам якісно закінчити реконструкцію. Але я не про це...
Позавчора двічі піднімався Андріївським, і мушу сказати, що та реконструкція пішла йому на користь. По-перше, накінець на ньому з’явилася більш-менш нормальна бруківка, по якій більш-менш безболісно можна ходити. Бо сташні каміння, якими узвіз був замощений раніше, які при першій-ліпшій нагоді вискользували з-під ніг і спонукали до падіння, були просто жахливі. Я мовчу, що кожна пані на наменших підборах шугалася від них, як, даруйте, чорт від ладану. Навіть мені в комфортних кросівках було по тому ходити, м’ягко кажучи, незручно.
По-друге, на узвозі таки відремонтували фасади більшості будівель. Так, деякі будинки не встигли і вони зараз прикриті сіткою з зображенням свого майбутнього вигляду. Але загалом, це просто шалений прорив, що будинки на головній туристичні вулиці столиці відтепер не облуплені і мають пристойний вигляд, а, до того ж, підсвічуються, що просто шалено підвищує привабливість вечірніх і нічних прогулянок Андріївським.
Щодо зрунованих Ахметовим будинків. Мабуть багато хто мене прокляне, але я не бачу в тому нічого надзвичайно крамольного. Звичайно, будь-які кардинальні зміни та такій важливій вулиці мали би не проходити під прикриттям ночі й реконструкції, а повинні би були перед тим виноситися відкриті обговорення з громадськістю. Але менше з тим, така вже в нас країна і такі еліти... З іншого боку, так, знесення таких Богом і людьми забутих будівель, попри все, неприпустиме, бо вони були, здається, пам’ятками архітектури місцевого значення. Але, не зважаючи на це все, Андріївськи узвіз потрібно приводити до ладу. На ньому таки справді є надто багато пустирів, де би дуже добре було мати гарні споруди, бо пусте місце, а переважно просто стихійні смітники, головній туристичній вулиці столиці ну аж ніяк не пасують. Я навіть щиро вважаю, що гарна сучасна архітектура є набагато краще за засмічену пустку. І, до честі забудовника, проект торгового комплексу на Андріївському був справді гарний і якісний - то би міг бути один з кращих зразків сучасної архітектури в Україні. І я щиро шкодую, що замість цього там з’явиться чергова превдоісторична потьомкінська дєрєвня, яку вже пообіцяли в СКМ. Архітектура Києва від цього лише втратить. Гарна сучасна забудова замість пустирів дуже би прикрасила Андріївський.
Ну і трохи мрій. Київська влада до цього, певна річ, ще не доросла. Але було би дуже файно, якби узвіз таки офіційно оголосили пішохідною зоною, встановили обмежувачі для транспорту, а посередині проїжджої частини встановили б купу лавочок і декоративних дерев-кущів в великих вазонах.
урбаністика,
Київ,
роздуми,
публічний простір