Спасибо за прекрасное путешествие! С вашей помощью было так легко подниматься в гору!
Пещерная церковь замечательная и дух там царит особенный, фрески на стенах пещеры настоящее искусство, вдохновение у тех кто их создавал шло от самого сердца!
Дуже добре, що Ви за Македонію продовжили. Я якраз в темі :). Навіть вже про цю печерну церкву, на момент написання Вашого посту, дещо знав.Але було цікаво почитати саме Ваші враження. За Юду дуже цікаво. Ви - молодець! Решту фресок не коментую, може Ви ще знайдете до них підказки. За Бакланів і цикади теж було цікаво, хоч і не моя тема :). Дуже дякую і вітаю зі святом! Навіть не важно чи є родичі на ім'я Михайло. Головне бути на світлій стороні...
Шкода мені, що Ви фрески не прокоментували. Я, як раз і чекала від Вас підказки. А Македонію вирішила продовжити після того, як взнала про Ваші плани про Балкани, тобто, Ви, пане Тарасе, мене і надихнули на цей пост. Свято, дійсно, світле. Сьогодні на дачі розтопила баню, в надії, що Архистртиг Михайло допоможе мені вигнати з неї всю нечисть. За 8 років там кто зна міг оселитися.:)(Недарма ж в народі кажуть, що в бані чорти водяться...). Дякую.
Не коментую, бо треба бачити вживу :). І до речі, чи складає добре враження той рибний ресторан, де ключі від церкви беруть? Тішуся, що я Вас надихнув на продовження Македонії. Чекаю на Курбіново. І ще: якось інтуїтивно написав про світлу сторону, а тепер прочитав, що сьогодні і інших воїнів світла вшановують...
Я про той ресторан та ключі нічого не знаю. Церква була відчинена, що мене тоді дуже вразило, - навкруги не було ні душі. Коли їздила в монастир Св.Наума, то смакувала форель в рибному ресторані. Було дуже смачно. В готелі теж була риба на сніданки та вечерю. Я рибу люблю,тому можу сказати, що в Македонії вміють її готувати. Мабуть, Ви, пане Тарасе, помилились. Я в Курбіново не була. Так. Михайлів день - гарне свято.Свято, від слова "світле"...
Хотя не про Македонию, за которую самое большое спасибо, но в продолжение одной темы...
Вісім років тому у Києві на робочому семінарі я став автором малюнка кульковою ручкою на сторінці блокнота, де був зображений надгробний пам'ятник з написом: "Тут лежить Юліан, який перекладав з української мови". Малюнок був подарований учаснику семінару, інженеру з Львова, який замість російської виступав українською мовою, а мені потрібно було перекладати на англійську. Володіючи російською, польською та білоруською, я якось впорався, але втомився від несподіваного перекладання неабияк. У перерві семінару ми з інженером-львів'янином познайомилися, він говорив українською, а я з принципу польскою, при цьому ми дуже мило розмовляли за чаєм, хоча він, звірюка такий, іноді трохи не розумів, але виду не подавав. Я подарував свій малюнок, а він мені львівський брелок для ключів
( ... )
Цікава розповідь,пане Юліане! Мабуть, зараз вже Вам ніякі словники та довідники з граматики не потрібні. І дитячі співи чудові. На дворі така темрява, холод, вітер виє...А після цього виступу відразу ж веселіше стало. Може у вас є щось і про Волиняночку? На Поділлі живуть Ваші родичі, а я живу на Волині. Дуже, дуже дякую.
Дякую і Вам. На жаль: хоч я розумію українську мову практично повністю, але сказати, крім зовсім простих фраз, нічого не можу, а для письма майже кожне слово та майже кожне закінчення потрібно перевіряти. Нетішин і справді помітно північніше, тобто безумовно Волинь. Волиняночку, боюся, не знайду, зате є цілий волинський хор та волинські пейзажі - для Волиняночкі з Галинівки.
Дорогий Юліан Генріхович! Нема слів, щоб виразити Вам всю мою вдячність. Ви, як той "білий птах", про якого співають "Песняри", і який має знайти те, що допоможе вийти з цієї дуже складної ситуації. Не хочу ніякої политики, хочу тільки Миру та взаєморозуміння між нами. Дякую, дякую, дякую...
По поводу же Дня Святого Архангела Михаила - ниже прилагается очень мне близкий и дорогой костёл во имя Святого Архангела Михаила в Ретавасе/Ретове (Rietavas, Retów). Он самый большой на исторической Жмуди, которая по-русски известна также, как Самогития и Жемайтия (примерно треть, выходящая на Балтийское море, Литовской Республики в её нынешних границах), а построен костёл в память и честь князя Михаила Клеофаса Огинского, композитора, дипломата, генерала и сенатора, его замечательным сыном князем Иренеушем Огинским. Как Вы знаете, я там периодически бываю, и там у меня одни из самых близких и сердечных друзей. В Ретавасском музее истории и культуры рода Огинских на встречах в более широком, с белорусским участием, кругу друзей всеми - независимо от того, у кого какой родной язык - произносится с дружным поднятием бокалов: "Вiват Мiхалу!" Сегодня, в Михайлов день, мы всегда перезваниваемся.
Замечательное дополнение! Хотела в вставить сюда "Полонез Огинского" в исполнении Песняров, но совсем забыла, как это делается. Пришлось прослушать его в одиночестве, но с огромным удовольствием. И как же кстати - "Віват Міхалу!"
Алгоритм следующий :-) 1. Найти нужную вещь в youtube и вывести на экран. 2. Справа под экраном есть опция “SHARE” - “поделиться”; нажать. 3. В появившихся вариантах найти, обычно самый левый, “Embed” - “внедрить”. 4. Нажать, и появится код. 5. Скопировать себе в текст. 6. Дополнительно можно менять формат, меняя - обязательно пропорционально, чтобы изображение не деформировалось - ширину и высоту. Пропорционально - хотим увеличить, например, на четверть, то умножаем значения ширины и высоты оба на 1,25 и вставляем полученные величины.
А далее - слова к самому известному произведению князя Огинского, полонезу ля-минор “Прощание с родиной” ("Pożegnanie ojczyzny", "Развiтаньне з Радзiмай"), писали многие и по-польски, и по-белорусски . В белорусском существуют два текста. То, что поют Песняры, имеет слова руководителя ансамбля Вячеслава Шарапова (он первый, кого видим на экране):
Более известны и чаще исполняемы слова Сергея Соколова-Воюша. Он тоже современный белорусский поэт. Исполняет удивительная Татьяна Гриневич-Матафонова, ныне
( ... )
Да, только ДРУЖБА (укр), ДРУЖБА (рос), PRZYJAŹŃ, СЯБРОЎСТВА, DRAUGYSTĖ ...Всем сердцем хочу этого. Невозможно без слез слушать и бессмертную мелодию Огинского, и мелодичные звуки беларуских слов, и украинский вариант - за который Вам, Юлиан Генрихович, отдельное СПАСИБО ( кроме всех прочих "спасиб"). За время Вашего отсутствия в ЖЖ, много путешествовала. Была в Беларуси - специально ездила, чтобы посетить музей Наполеона Орды, которому сейчас Украина премного благодарна за его рисунки. Была в России, посетила Болшево и Воронеж - Цветаева и Мандельштам, которые,несомненно принадлежат Мировой культуре. Исследовала семейство поляков Пшездецких, которые оставили большой культурный след в моей любимой стране. Обо всем этом писала. Но увы...Мой слабый голос тонет в потоке того, что слышим мы сейчас, что с одной, что с другой стороны. Остаётся только молиться...Архангеле Михаиле, предводитель всех светлых сил, моли Бога о нас. ..."Десь там на горі дивний Храм"...
Comments 40
Спасибо за прекрасное путешествие! С вашей помощью было так легко подниматься в гору!
Пещерная церковь замечательная и дух там царит особенный, фрески на стенах пещеры настоящее искусство, вдохновение у тех кто их создавал шло от самого сердца!
Reply
Reply
Решту фресок не коментую, може Ви ще знайдете до них підказки.
За Бакланів і цикади теж було цікаво, хоч і не моя тема :). Дуже дякую і вітаю зі святом! Навіть не важно чи є родичі на ім'я Михайло. Головне бути на світлій стороні...
Reply
А Македонію вирішила продовжити після того, як взнала про Ваші плани про Балкани, тобто, Ви, пане Тарасе, мене і надихнули на цей пост.
Свято, дійсно, світле. Сьогодні на дачі розтопила баню, в надії, що Архистртиг Михайло допоможе мені вигнати з неї всю нечисть. За 8 років там кто зна міг оселитися.:)(Недарма ж в народі кажуть, що в бані чорти водяться...).
Дякую.
Reply
Reply
Коли їздила в монастир Св.Наума, то смакувала форель в рибному ресторані. Було дуже смачно. В готелі теж була риба на сніданки та вечерю. Я рибу люблю,тому можу сказати, що в Македонії вміють її готувати.
Мабуть, Ви, пане Тарасе, помилились. Я в Курбіново не була.
Так. Михайлів день - гарне свято.Свято, від слова "світле"...
Reply
Вісім років тому у Києві на робочому семінарі я став автором малюнка кульковою ручкою на сторінці блокнота, де був зображений надгробний пам'ятник з написом: "Тут лежить Юліан, який перекладав з української мови". Малюнок був подарований учаснику семінару, інженеру з Львова, який замість російської виступав українською мовою, а мені потрібно було перекладати на англійську. Володіючи російською, польською та білоруською, я якось впорався, але втомився від несподіваного перекладання неабияк. У перерві семінару ми з інженером-львів'янином познайомилися, він говорив українською, а я з принципу польскою, при цьому ми дуже мило розмовляли за чаєм, хоча він, звірюка такий, іноді трохи не розумів, але виду не подавав. Я подарував свій малюнок, а він мені львівський брелок для ключів ( ... )
Reply
І дитячі співи чудові. На дворі така темрява, холод, вітер виє...А після цього виступу відразу ж веселіше стало. Може у вас є щось і про Волиняночку? На Поділлі живуть Ваші родичі, а я живу на Волині.
Дуже, дуже дякую.
Reply
Reply
Дякую, дякую, дякую...
Reply
( ... )
Reply
Хотела в вставить сюда "Полонез Огинского" в исполнении Песняров, но совсем забыла, как это делается. Пришлось прослушать его в одиночестве, но с огромным удовольствием.
И как же кстати - "Віват Міхалу!"
Reply
1. Найти нужную вещь в youtube и вывести на экран.
2. Справа под экраном есть опция “SHARE” - “поделиться”; нажать.
3. В появившихся вариантах найти, обычно самый левый, “Embed” - “внедрить”.
4. Нажать, и появится код.
5. Скопировать себе в текст.
6. Дополнительно можно менять формат, меняя - обязательно пропорционально, чтобы изображение не деформировалось - ширину и высоту. Пропорционально - хотим увеличить, например, на четверть, то умножаем значения ширины и высоты оба на 1,25 и вставляем полученные величины.
А далее - слова к самому известному произведению князя Огинского, полонезу ля-минор “Прощание с родиной” ("Pożegnanie ojczyzny", "Развiтаньне з Радзiмай"), писали многие и по-польски, и по-белорусски . В белорусском существуют два текста. То, что поют Песняры, имеет слова руководителя ансамбля Вячеслава Шарапова (он первый, кого видим на экране):
Более известны и чаще исполняемы слова Сергея Соколова-Воюша. Он тоже современный белорусский поэт. Исполняет удивительная Татьяна Гриневич-Матафонова, ныне ( ... )
Reply
Невозможно без слез слушать и бессмертную мелодию Огинского, и мелодичные звуки беларуских слов, и украинский вариант - за который Вам, Юлиан Генрихович, отдельное СПАСИБО ( кроме всех прочих "спасиб").
За время Вашего отсутствия в ЖЖ, много путешествовала. Была в Беларуси - специально ездила, чтобы посетить музей Наполеона Орды, которому сейчас Украина премного благодарна за его рисунки. Была в России, посетила Болшево и Воронеж - Цветаева и Мандельштам, которые,несомненно принадлежат Мировой культуре. Исследовала семейство поляков Пшездецких, которые оставили большой культурный след в моей любимой стране. Обо всем этом писала. Но увы...Мой слабый голос тонет в потоке того, что слышим мы сейчас, что с одной, что с другой стороны. Остаётся только молиться...Архангеле Михаиле, предводитель всех светлых сил, моли Бога о нас.
..."Десь там на горі дивний Храм"...
Reply
С Праздником!
Reply
Reply
Leave a comment