ЧАСОТВОРЧІСТЬ Мій стратегічно помилковий підхід до роману Яни Дубинянської "Свій час" (переклад з російської Вікторії Стах) полягав у тому, що я читала його в транспорті. А цей текст не для транспорту. Можливо, для передсоння, ще краще його читати зранку, на свіжу голову, коли день не встиг розбити зосередженість на сотні скелець.
![](https://1.bp.blogspot.com/-ZDFT2KkA93I/WCXQDBRnouI/AAAAAAAAAyc/yeZDabdHIikqvsr0VuVpsvvCzE3tRr7CgCLcB/s400/%25D1%2581%25D0%25B2%25D1%2596%25D0%25B9%2B%25D1%2587%25D0%25B0%25D1%2581%2B13_38.jpg)
(
Read more... )
Comments 1
А, я Маяковский,
И тоже я плачу,
Всю ночь одиноко стою.
Хотелось уйти,
Только вот незадача:
Штанины уйти не дают.
А мне бы носки,
Как моя паспортина.
И пламенный клич на бегу
Я б тоже страну
Украину покинул
На мове читать (писать) не могу
Reply
Leave a comment