"здесь не понятно, где лицо, а где рыло"

[yurko_sirko]

вчора ввечері мав першу сутичку з львівськими гопніками. вкотре переконався, що зле рухаюсь, а отже, треба вчитись, благо, кістка майже зажила, а суглоб майже розрухався; зрозумів нарешті, наскільки важливим є вміння миттєво вимикати всю людяність, гуманність, вагання - секундна затримка на прорахунки коштувала середньої сили удару по чолі; вкотре (не) здивувався, що коли один на один - ніколи ще не переходило від слів до більшого, а от два - то вже "критична маса" для того контингенту, якщо ти сам. добре, що я саме йшов віддавати позичені милиці - вони стали вагомим аргументом проти чисельної переваги опонентів і їхньої дуже оперативно зробленої "розочки".

буду вже зав'язувати з меліссовим чаєм.