Чехов!

Jul 03, 2017 21:37

Взагалі-то се є допис про Чехова, але ж у суботу вдень Їжачок випадково вийшов зі свого сховку шпацерувати, і навіть не передбачав, що повертатиметься… в понеділок. Тієї суботньої днини з похмурого неба сипалася мжичка, а на зупинці навіть хтось чекав на жовту бляшанку до Львова.

Ще не минуло й дві доби, коли Їжак вже встиг випадково відвідати три музеї, не менш випадково потрапити на триповерхову виставку, де творчість панів Ройтбурда, Сагайдаковського і такої собі групи GAZ у Палаці мистецтв, ще випадковіше послухати дві дії "Балу-маскараду" в Опері, що в ній була дивовижна пані Світлана Мамчур - повідомте ж Їжакові, коли вона співатиме Чіо-Чіо-сан й Іоланту…

Врешті-решт, Їжак випадково познайомився з надзвичайним Театром ляльок імені Афанасьєва з Харкова, бо на Міжнародний фестиваль театрів ляльок "І люди, і ляльки" до Львова приїхали дві їхні вистави.

Казковий харківський "Їжачок з туману", що його присвячено пану Норштейну, вражав срібним світлом і вільним затишним плином того імлистого буття, з якого подеколи може з'явитися, наприклад... легкий, ніби хмарка, слон. Їжак щиро радів тому, що створили чудова режисерка з Криму пані Оксана Дмитрієва й увесь приголомшливо сонячний театр.

А недільного вечора Їжак нестримно тішився, бо ж пан Чехов у виставі... того ж таки лялькового театру з Харкова, що називалася "Прості історії Антона Чехова". У спектаклі вже згадуваної пані Оксани Дмитрієвої Їжачий захват розпочався через самий лише рух реквізиту сценічним простором. Тригодинна вистава за трьома прозовими творами ("Пані з песиком", "Чорний чернець" і "Скрипка Ротшильда") сплетена з безлічі чарівних сумовитих дрібничок, яких так бракує деяким «великим» театрам, що їм чомусь спало на думку, нібито драми конче мають бути неоковирно «великими». Це таки був взірцевий Антон Павлович, Їжак вважає.

І хто там дивувався, коли чотири роки тому йшлося про дуже цікавого київського Чехова українською та в Севастополі?

А ще, вельмишановне панство, у Харкові є "Вишневий сад"! Нумо до Харкова! Усе! (пхає до валізи пательню і збірку Жадана) Їжак переїздить до Харкова!

P.S. Їжак незмірно вдячний усім, хто був з ним під час цих чудових пригод. Зокрема, Люди Ляльки за надзвичайний фестиваль. Окремі подяки усім, хто надавав у Львові ночівлю цій грубезній шпичкуватій істоті, яка не лише посідає дуже багато місця, а ще й… розмовляє та їсть.

* * * Барьер языковой * * *

Вообще-то сие есть запись о Чехове, но ведь в субботу днём Ёжик вышел из своего логова прогуливаться, и даже не предполагал, что будет возвращаться… в понедельник. В тот субботний день с хмурого неба сыпался мелкий дождик, а на остановке даже кто-то ждал жёлтую жестянку во Львов.

Ещё не прошло и двух суток, как Ёж уж успел случайно посетить три музея, не менее случайно попасть на трёхэтажную выставку, где творчество панов Ройтбурда, Сагайдаковского и такой вот группы GAZ во Дворце искусств, ещё случайнее послушать два действия "Бала-маскарада" в Опере, в которой была удивительная пани Светлана Мамчур - сообщите же Ежу, когда она будет петь Чио-Чио-сан да Иоланту…

В конце концов, Ёж случайно познакомился с невероятным Театром кукол имени Афанасьева из Харькова, потому как на Международный фестиваль театров кукол «І люди, і ляльки» («И люди, и куклы») во Львов приехали целых два их спектакля.

Сказочный харьковский "Ёжик из тумана", которого посвятили пану Норштейну, поражал серебристым светом и свободным уютным ходом того туманного бытия, из которого иногда может появиться, примером… лёгкий, как облако, слон. Ёж искренне радовался всему тому, что сделали чудесная режиссёрка из Крыма пани Оксана Дмитриева и весь потрясающе солнечный театр.

А в воскресный вечер безудержно восхищался, ибо ведь пан Чехов… в спектакле того ж таки кукольного театра из Харькова, который назывался "Простые истории Антона Чехова". В спектакле уж упомянутой пани Оксаны Дмитриевой Ёжиковосторг начинался с самого движения реквизита в сценическом пространстве. Трёхчасовая постановка по трём прозаическим произведениям ("Дама с собачкой", "Чёрный монах" и "Скрипка Ротшильда") сплетается из множества волшебных грустных мелочей, которых так недостаёт некоторым "большим" театрам, которым почему-то пришло в голову, будто драмы непременно должны быть несуразно "большими". Это таки был образцовый Антон Павлович, Ёж считает.

И кто там удивлялся, когда четыре года назад речь шла об очень интересном киевском Чехове по-украински да в Севастополе?

А ещё, дамы и господа, в Харькове есть "Вишневый сад"! Все в Харьков! Всё! (суёт в чемодан сковороду и сборник Жадана) Ёж переезжает в Харьков!

P.S. Ёж безмерно благодарен всем, кто был с ним во время сих чудесных приключений. В частности, Люди Ляльки за невероятный фестиваль. Отдельная благодарность всем, кто предоставлял во Львове ночлег этому толстому колючему существу, которое не только занимает очень много места, но ещё и… разговаривает да ест.


Ёж в умилении, литература, опера, Харьков, анимация, Ёж в восхищении, театр, Місто Лева

Previous post Next post
Up