(no subject)

Jul 04, 2022 02:40



(опять реву)
Нечакана зрабіла пераклад на беларускую, ён ніжэй

ЕВАКУАЦІЯ
пробившись крізь хащі небесної бюрократії
Архангел Хатніх Улюбленців оголошує
початок всеосяжної евакуації
із міста, що до ранку стане попелом

тихенько, дверима не рипнувши, кігтем не шкрябнувши
опівночі треба зібратись у парку для вигулу
не брати з собою ні повідків, ні ласощів
лиш можна взяти свою улюблену іграшку

мовчазні тіні линуть притихлими вулицями
ось Мурчик - в зубах тримає папужку плюшевого
ось Гектор, дог, - несе улюблене брязкальце
ось Джек - акуратно несе Галину Семенівну

провівши ревізію свого скарбу собачого
(зібрав за довге життя нівроку коштовностей)
Джек плюнув - гори воно фіолетовим полум'ям!
вже якось буде.. вже якось донесу.. справлюся..

Джек сам старенький, і лапи не дуже слухаються
та погляд з-під сивих брів упертий, як замолоду..
заснула хазяйка у кріслі, і разом із кріслом він
потяг її до дверей.. потроху зростаючи..

уже б його не впізнали онуки Семенівни
і кіт сусідський не фирка услід зухвало -
крокує Джек, чіпляючи вухами вивіски
кошлатим левіафаном пливе по вулиці

чимало таких - он зграя котів підвирослих
по черзі несе місцеву бібліотекарку..
а такса руда - дідка в інвалідному возику -
щоразу на землю ставить, щоб ковдру поправити..

мала чіхуа - двійняток, хоча вони її
щодня між собою тягали, ледь не роздираючи..
їм дивиться вслід Архангел, зуби зціпивши
по лику янгольськім сльози криваві котяться

(13.06.22)
Леся Рой

***

Беларускай мовай:

Эвакуацыя

Прадраўшыся цераз кушчы райскае бюракратыі
Архангел хатніх улюбенцаў агалошвае
Пачатак усеагульнае эвакуацыі
З мястэчка, што да раніцы стане попелам

Ціхенька, каб дзверы не рыпнулі, кіпці не шкрабнулі
Апоўначы трэба сабрацца ў парку для выгулу
З сабою не браць ні ашыйнікі, ні ласуначкі
Адно толькі можна забраць - цацку ўлюбеную

Маўклівыя цені плывуць па знямелых вуліцах…
Вось Мурчык - трымае ў зубах папугая плюшавага
Вось Гектар, дог, цягне бразготку ўлюбеную
Вось Джэк - абярэжна нясе Галіну Сямёнаўну.

Правеўшы рэвізію скарбу свайго сабачаго
(Сабраў жа за доўгі век да халеры каштоўнасцей!)
Джэк плюнуў - гары яно ўсе фіялетавым полымем
Неяк данясу, нешта будзе, здолею

Джэк сам старэнькі, і лапы ня дужа слухаюцца
Ды позірк з-пад сівых космаў упарты, як змоладу
У крэсле спіць гаспадыня, і разам с крэслам ён
Цягне яе да дзвярэй… пакрысе вырастаючы

Яго б ужо не пазналі ўнукі Сямёнаўны
І кот суседскі ўслед не фырчаў бы з выклікам
Крочыць Джэк - вушамі чапляе вывескі
Касматым левіяфанам плыве па вуліцах

Нямала такіх - вось зграя катоў вялізарных
Пасменна нясе мясцовую бібліятэкарку.
Рудая такса - дзядка ў інвалідным возіку
Раз-пораз ставіць на брук, каб коўдру паправіць яму

Дробная чыхуа - двайнятак, што між сабой яе
Штодня, амаль раздзіраўшы, як цацку, тузалі,
Глядзіць ім Архангел услед, зубы сцінаючы,
Па твары анёльскім слезы крывавыя коцяцца
Previous post Next post
Up