В черзі за містами Бесков та Айзенхюттенштадт, в моїй залізничній мандрівці Землею Бранденбург, вишикувалось маленьке німецьке поселення Нойцелле ( Read more... )

Була зима. Я мешкав того часу в Берліні і активно вивчав його околиці. А навколо столиці лежала Федеральна Земля Бранденбург ( Read more... )

Гострий шпиль Церкви Серця Ісуса пронизував біло-блакитне небо. Він здавався велетенським, дивлячись із своїх висот на переважно невисоке місто.


( Read more... )

Є певна категорія дорожніх знаків, яка вкрай рідко зустрічається. А іще рідше, зображене на них, буквально відповідає тому, про що вони попереджають. Раніше такі знаки повідомляли мені про виїзд на набережну і автомобіль, що падає у безодню вод, являвся застереженням аби вчасно зробити поворот.


( Read more... )

Місто Ленінград свого часу назвали на честь керманича пролетаріату - Леніна. Чому Володю Ульянова назвали Леніном, ніхто не знає, хіба що Крупська ( Read more... )

Практично на самому краю Німеччині, на її східному кордоні, розташувалося маленьке містечко, а скоріше навіть селище - Нойцеллє. Залізниця, що прямує до нього проходить то трохи віддаляючись, то знов наближаючись впритул, питання сотні метрів, до польських рубежів. Рухаєшся потягом і слухаєш цвірінчання SMS-ок, які вітають Вас то в Польщі, то в ( Read more... )

Їхав я собі повільними муніципальними дорогами, наближаючись до німецької столиці з південного напрямку. Закінчувався вихідний день, наближався вечір. Було якось сумно і ніяково. До того ж, важкі хмари, що погрозливо пропливали на небі не додавали радощів, а навпаки навіювали певну тривожність. Ось така вимальовувалась картинка ( Read more... )