Чекаю. Кажуть, засідання знову перенесуть (і перенесли ж). Обіймаєш і цілуєш, торкаючись теплою неголеною щокою, цілую у відповідь - так, я досі тебе люблю. Сонце розкачегарюється по-літньому. Мені час на роботу, де вже хоч щось почало зрушуватися, де робитиму нове, від чого поки що злегка викручується мозок. На пагорбі стоїть чи то молода мама, чи
(
Read more... )