Упиваюся книжкою спогадів Ірини Жиленко "Homo feriens". Постійна боротьба: завтра рано вставати, але ні, почитаю ще.Подобається світ, який творить Ірина Жиленко.Точніше - описує. Це все колись було насправді, але та атмосфера ніколи не повернеться.Із чимось погоджуєшся,щось подумки заперечуєш,але відірватися від товстелезної книжки не можеш.
(
Read more... )