"ТойХтоПройшовКрізьВогонь" в об'єктивному суб'єктиві
Змусити себе подивитися якийсь фільм - це для мене суперподвиг. Про моє "кіноманство" можна складати легенди. І все ж я переглянула (нарешті!) роботу Михайла Іллєнка "ТойХтоПройшовКрізьВогонь". В основі - реальні події й особистості. Дивилася у Броварах. У кінотеатрах цього міста фільм не демонстрували. (Безкоштовний перегляд організувала громадська ініціатива "Лівобережна Київщина"). Зала була переповнена. Тим паче, після перегляду можна було поспілкуватися з режисером. (Йому публіка накидала пропозиції - зробити серіал за цим фільмом; ох уже ці любителі "мила" %))) )
По перегляді знайомі, присутні в залі, говорили мені про те, які невідповідності чи ляпи побачили у стрічці. Зокрема, наприклад, щодо культури індіанців. Загалом же публіці дуже сподобалося. Відгуки - переважно захоплені.
Від себе також скажу: сподобалося. Не переказуватиму сюжет. Це краще один раз побачити.
До того, як іти на фільм (за кілька днів), я говорила, що буду дивитися цю стрічку. Дуже дивувалася, коли запитували: "Про що це взагалі? А які там роки хоч показують?.." Тобто, я думала, що люди хоча б читають анотації. Тепер так не думатиму. (Ті, хто питав, однаково не прийшли).
Критикувати не буду теж. По-перше, відгуків-критики-й-критиканства валом в Інтернеті, - можна знайти за бажання. Хай те роблять поважно-розповажні знавці. По-друге, не хочу впливати на чиюсь думку. По-третє, не бажаю вдягати пісно-нудну або єхидну (і від того ще більш нудну) маску критика і жувати кожен кадр. Тим паче, - як його тепер пожуєш? Часи не ті. Знімають не на плівку, як правило. А відео - між зубів проскакує під час спроб жування.
Що, де, як було так чи не так - пропоную поглянути самим.І самим собі відповісти на запитання: "Чи далеко до Голівуду?" . Хоча Голівуд (усе ж таки!- на мою думку!) - сумнівний орієнтир.
По перегляді знайомі, присутні в залі, говорили мені про те, які невідповідності чи ляпи побачили у стрічці. Зокрема, наприклад, щодо культури індіанців. Загалом же публіці дуже сподобалося. Відгуки - переважно захоплені.
Від себе також скажу: сподобалося. Не переказуватиму сюжет. Це краще один раз побачити.
До того, як іти на фільм (за кілька днів), я говорила, що буду дивитися цю стрічку. Дуже дивувалася, коли запитували: "Про що це взагалі? А які там роки хоч показують?.." Тобто, я думала, що люди хоча б читають анотації. Тепер так не думатиму. (Ті, хто питав, однаково не прийшли).
Критикувати не буду теж. По-перше, відгуків-критики-й-критиканства валом в Інтернеті, - можна знайти за бажання. Хай те роблять поважно-розповажні знавці. По-друге, не хочу впливати на чиюсь думку. По-третє, не бажаю вдягати пісно-нудну або єхидну (і від того ще більш нудну) маску критика і жувати кожен кадр. Тим паче, - як його тепер пожуєш? Часи не ті. Знімають не на плівку, як правило. А відео - між зубів проскакує під час спроб жування.
Що, де, як було так чи не так - пропоную поглянути самим.І самим собі відповісти на запитання: "Чи далеко до Голівуду?" . Хоча Голівуд (усе ж таки!- на мою думку!) - сумнівний орієнтир.