Страшне слово "ремонт" трохи відпустило мене і тут виявилося, що на календарі - зима. Снігу було навіть під вікнами повно і далі чекати не мош було. Стартували разом з
irishhighlander нічним раховозом о 3.30. Їхалося спокійно.
Дядько, який продавав квитки, ще до Ворохти наклюкався так, що підпирав головою повітря. Блокнот випав на середину проходу
(
Read more... )