Одним з крітерієв того, чи подобається якась світлина, для мене є відповідь на питання: "а чи повісив би я її собі на стіну ( Read more... )

Після дощу. Рідні краєвиди Київщини

( Read more... )

Коли є час і натхнення, продовжую шукати виразні обличчя для того, щоб подивитися їм в очі через об'єктив фотокамери ( Read more... )

Вчорашній сніг, якого вже нема. Фото біля мого під'їзду. Комунальники реально працюють. Я можу дивитися на таке вічно.
Помітив, що чим складніші умови з'йомки, тим цікавіше потім дивитися світлини. Тож, ніч, дощ, мороз, хуртелиця - це те, що спонукає мене брати камеру і іти з нею на вулицю :)


( Read more... )

В Києві стоїть неймовірна спека. Вчора вдень стопчик термометра піднімався до 46 градусів за Цельсієм ( Read more... )

Сьогодні біля Опери. Кіно знімають просто неба.

( Read more... )

Сьогодні мій старий знайомий, що ігнорував камеру кілька днів тому, нарешті глянув у мій об'єктив.
На першій світлині він здавався досить суворим дядьком, схожим на ченця

( Read more... )

Сьогодні з candid street photography все було по іншому. Мені везло. Новачкам і дуракам завжди везе. А коли ці фактори накладаються, виходить взагалі вибухова суміш удачі ( Read more... )

Вчора знайшов вуличного фотографа, який мене зачепив своїми портретами. Це Thomas Leuthard. Він прихильник Candid street photography, тобто, відвертого/неприхованого вуличного фото. Це означає створення портретів крупним планом впритул з обов'язковим контактом очима. Thomas чекає і не робитть кадр поки "модель" не подивиться в кадр. При цьому, він ( Read more... )

Якщо, гуляючи центральними вулицями Києва, раптово звернути у якусь підворотню, то можна, не маючи машини часу, потрапити в інше століття. В середині квартала маленькі дворики живуть своїм життям. Оригінальна цегляна кладка (у розчин клали жовтки яєць для міцності), відбійники для карет, якісь залізні кільця вмонтовані у стіну, дерев'яні двері та ( Read more... )