Якщо, гуляючи центральними вулицями Києва, раптово звернути у якусь підворотню, то можна, не маючи машини часу, потрапити в інше століття. В середині квартала маленькі дворики живуть своїм життям. Оригінальна цегляна кладка (у розчин клали жовтки яєць для міцності), відбійники для карет, якісь залізні кільця вмонтовані у стіну, дерев'яні двері та рами вікон, що витримали багато пофарбувань. Час тут, наче зупинився. Навіть, запах інший...
Десь там киплять пристрасті, відбуваються революції та змінюються покоління людей, минає мода, бурхливо кипить технічний прогрес. І лише стародавні будиночки присліпкувато видивляються через вузенькі вічка тунелів у підворотнях - яке воно там зараз життя ?...
Це моя перша цифрова світлина, яку я наважився зробити чорно-білою. Взагалі, я люблю кольори. Зловживання ч/б фото, мені здається, характеризує людей, які хочуть зробити якийсь шедевр, але не знають як.
Але тут відсутність кольору передає ностальгічну атмосферу минулого. До речі, в Photoshop Express під Android для цієї світлини найкраще підійшов ефект Pinhole. Хто не знає, Pinhole - це стародавній фотоапарат без об'єктива. У ньому замість оптики був зроблений маленький отвір через який падало світло на фотопластинку. Було колись таке диво...
Під катом дві кольорові версії цього ж кадру. Один оброблений під мій поточний настрій (Тунель Часу), другий - оригінальний з камери.
Мої фантазії
Так це бачила моя камера