Вітебськ: панічне витрачання зайчиків, вид на місто з ратуші та плацкарт по-божеськи
У п’ятницю, 12 серпня, був мій другий день перебування у Вітебську і 15-та доба моєї подорожі.
Виходячи місто я забув у квартирі заряджену батарею і тому, моє фотографування обмежилося усього лише мобільним телефоном.
З самого ранку в мене була мета - витратити останні білоруські гроші адже, їх купити валюту, як ви зрозуміли з попередніх публікацій, було просто неможливо.
Спочатку забіг на вокзал, де купив квитки на поїзд до Гомелю та на електричку Гомель-Чернігів. Увесь час на станції лунали попередження бути обачними та у разі знаходження підозрілих предметів, звертатися до міліції.
Додам, що Вітебськ - місто, з якого походять двоє хлопців, які, за офіційною версією ніби вчинили теракти у метро Мінська у квітні 2011 року, де загинули 11 осіб.
З першу я зайшов до магазину та купив пару шкарпеток. Одні, до речі, ношу і зараз (а пройшло вже більше півроку).
Потім до мій продуктовий кошик поповнило тушковане м'ясо. Згодом до нього приєдналися кілька банок згущенки, 5 шоколадок Оленка, кілограм цукерок.
Але, не дивлячись на це, в мене ще була купа грошей - до кінця дня мені треба було кудись подіти майже 150 наших гривен.
Я кілька разів купив собі морозиво і навіть придбав опозиційну газету білоруською.
А обід я пішов у їдальню міськвиконкому. Туди теж, як і у Мінську, не обмежували вхід. Пообідав десь за 20 гривен.
1.
Далі продовжував гуляти містом. Зайшов до торговельного центру. Там багато магазинів були закриті, а на дверях таблички з розряду: «Перерыв», «В отпуске до 20 августа» і так далі…
Побачивши напис «Белтелеком» я пішов у пункт зв’язку, де за паспортом просидів кілька хвилин в Інтернеті.
До речі, у «Белтелекомі» найдешевший доступ до мережі у Білорусі. І сервіс нормальний.
Повертаючись відзняв цей совок.
2.
На обід завітав до квартири Тетяни. Узяв на стихійному ринку помідори та огірки. Сирок та ще щось купив. Пообідав. Після знов вирушив у путь.
Прогулююся…
3-5.
У ратуші, як було написано, був відкритий вхід для туристів на дах.
- Нужно как минимум 5 человек, - пояснили мені на вході.
Людей не було. Я вже збирався йти, як прийшли троє людей (жіночка та два мужики) всі були на веселє.
- Росіяни, - одразу я подумав собі.
І так воно і виявилося.
Нас проводила дуже позитивна екскурсовод. І от ми на даху. Звідти відкривається добренький вид на місто.
6-11.
Спустившись до низу я знов продовжив прогулянку. Просто насолоджуйтеся видам міста.
12-24.
Це один з корпусів місцевого мед університету та її бібліотека.
25-26.
Йдемо вгору по вулиці - у бік стадіону кубу «Вітебськ»
27.
Back to USSR.
28.
А от власне потрапити на сам стадіон, як це було у Бресті чи Гродно, мені не вдалося - двері були зачинені. Довелося задовільнятися таким знімком.
У тутешньому магазині за останні гроші я купив ковбасу та сир, котрий віз додому.
29.
Біля спорт арени знаходяться бетоні овочі
30.
На зупинці чекаю на тролейбус.
31.
У центрі випадково зустрів Владзіміра - другий день тільки у місті, а вже є знайомі. Пішли з ним на місцеве пиво «Николаевское». Мені не сподобалося, що видно по моїй незадоволеній пиці.
32.
Згодом я повернувся на квартиру. Таня посмажила млинці і відкрила варення. Поїли їх з чаєм. Я ж приніс дітям солодке. Запакував речі, а дівчина вирішила мене провести до поїзду.
33.
На пероні вже фотографуємося. Дякую добрій та привітній дівчині Тані.
34.
У моєму плацкарті, квиток на котрий я купив всього за 30 наших гривен, було дуже класно. Судіть по знімках.
35-38.
У вагоні я одразу попросив провідника покласти мій сир до холодильнику. Та, після моєї відмови покласти його під ліжко, все ж зробила це.
Ми рушили і поїзд повіз мене на південь - у бік України. Прибути у Гомель ми повинні були о 5:45. Вагон мчав, за вікном змінювалися пейзажі і мерехтіли ліхтарі у цей чудовий літній вечір. Я засипав…
У наступній, останній публікації про Білорус, я розкажу вам про ранковий Гомель, мінял на кордоні та балакучу дівчину Світлану, що приїхала до України за своїм коханням.
Увага! Цей матеріал писав сам - без редакторської вичітки. Будь ласка, не соромтеся поправлятися неточності та помилки у тексті.
Попередні публікації з поїздки до Білорусі:
14-й день
Північна столиця Білорусі: Автостоп на трьох, «водки будешь?» та вечірній Вітебськ
13-й день
Хепі-енд у Мінську: знайомство на висоті 54-ьох метрів, футбол та розваги у трамваї
12-й день
День з номером 12: Мінськ з висоти пташиного польоту, обід у колі чиновників та столичні парки
11-й день
Мій другий день у Мінську: середньовічні замки, блискавичний автостоп та ніч на «зірці»
10-й день
Я прогулююсь дивовижним Мінськом: бібліотека «Чупа-чупс», район «новых русских» та ніч з незнайомця
9-й день
Західна Білорусь: реклама від ДАЇ, кольорові будиночки Гродна та щедра бабуся у поїзді
8-й день
Їжджу Білоруссю: знайомство з Гродно, я готую борщ та вечеря з 4 дівчатами
7-й день
Їжджу Білоруссю: веселі голландці у місці розпаду СРСР, живі волохаті зубри та 100 метрів від Польщі
6-й день
Я у Білорусі: мої перші півмільйона, «ковбасна» тусовка і «Молдер та Скалі» на дачі під Брестом
5-й день
П’яту добу у дорозі. Галопом по Волині, королівський прийом у Бресті і шикарні білоруські дороги
4-й день
Премо на Білорусь! День нумер кватро: гуляю у трусах, гавайська кішка та незнайомий «словенець»
3-й день
Премо на Білорусь! День третій. «Голі столичні негритянки», забави з бульбашками та нічия «Шахтаря»
2-й день
Премо на Білорусь! Частина друга. Зелений Дніпро, обрізана «голова» Леніна та мокрий прийом у Києві
1-й день
Премо на Білорусь! Зупинка перша - Дніпропетровськ: провідник Лукашенко, американський журналіст
Виходячи місто я забув у квартирі заряджену батарею і тому, моє фотографування обмежилося усього лише мобільним телефоном.
З самого ранку в мене була мета - витратити останні білоруські гроші адже, їх купити валюту, як ви зрозуміли з попередніх публікацій, було просто неможливо.
Спочатку забіг на вокзал, де купив квитки на поїзд до Гомелю та на електричку Гомель-Чернігів. Увесь час на станції лунали попередження бути обачними та у разі знаходження підозрілих предметів, звертатися до міліції.
Додам, що Вітебськ - місто, з якого походять двоє хлопців, які, за офіційною версією ніби вчинили теракти у метро Мінська у квітні 2011 року, де загинули 11 осіб.
З першу я зайшов до магазину та купив пару шкарпеток. Одні, до речі, ношу і зараз (а пройшло вже більше півроку).
Потім до мій продуктовий кошик поповнило тушковане м'ясо. Згодом до нього приєдналися кілька банок згущенки, 5 шоколадок Оленка, кілограм цукерок.
Але, не дивлячись на це, в мене ще була купа грошей - до кінця дня мені треба було кудись подіти майже 150 наших гривен.
Я кілька разів купив собі морозиво і навіть придбав опозиційну газету білоруською.
А обід я пішов у їдальню міськвиконкому. Туди теж, як і у Мінську, не обмежували вхід. Пообідав десь за 20 гривен.
1.
Далі продовжував гуляти містом. Зайшов до торговельного центру. Там багато магазинів були закриті, а на дверях таблички з розряду: «Перерыв», «В отпуске до 20 августа» і так далі…
Побачивши напис «Белтелеком» я пішов у пункт зв’язку, де за паспортом просидів кілька хвилин в Інтернеті.
До речі, у «Белтелекомі» найдешевший доступ до мережі у Білорусі. І сервіс нормальний.
Повертаючись відзняв цей совок.
2.
На обід завітав до квартири Тетяни. Узяв на стихійному ринку помідори та огірки. Сирок та ще щось купив. Пообідав. Після знов вирушив у путь.
Прогулююся…
3-5.
У ратуші, як було написано, був відкритий вхід для туристів на дах.
- Нужно как минимум 5 человек, - пояснили мені на вході.
Людей не було. Я вже збирався йти, як прийшли троє людей (жіночка та два мужики) всі були на веселє.
- Росіяни, - одразу я подумав собі.
І так воно і виявилося.
Нас проводила дуже позитивна екскурсовод. І от ми на даху. Звідти відкривається добренький вид на місто.
6-11.
Спустившись до низу я знов продовжив прогулянку. Просто насолоджуйтеся видам міста.
12-24.
Це один з корпусів місцевого мед університету та її бібліотека.
25-26.
Йдемо вгору по вулиці - у бік стадіону кубу «Вітебськ»
27.
Back to USSR.
28.
А от власне потрапити на сам стадіон, як це було у Бресті чи Гродно, мені не вдалося - двері були зачинені. Довелося задовільнятися таким знімком.
У тутешньому магазині за останні гроші я купив ковбасу та сир, котрий віз додому.
29.
Біля спорт арени знаходяться бетоні овочі
30.
На зупинці чекаю на тролейбус.
31.
У центрі випадково зустрів Владзіміра - другий день тільки у місті, а вже є знайомі. Пішли з ним на місцеве пиво «Николаевское». Мені не сподобалося, що видно по моїй незадоволеній пиці.
32.
Згодом я повернувся на квартиру. Таня посмажила млинці і відкрила варення. Поїли їх з чаєм. Я ж приніс дітям солодке. Запакував речі, а дівчина вирішила мене провести до поїзду.
33.
На пероні вже фотографуємося. Дякую добрій та привітній дівчині Тані.
34.
У моєму плацкарті, квиток на котрий я купив всього за 30 наших гривен, було дуже класно. Судіть по знімках.
35-38.
У вагоні я одразу попросив провідника покласти мій сир до холодильнику. Та, після моєї відмови покласти його під ліжко, все ж зробила це.
Ми рушили і поїзд повіз мене на південь - у бік України. Прибути у Гомель ми повинні були о 5:45. Вагон мчав, за вікном змінювалися пейзажі і мерехтіли ліхтарі у цей чудовий літній вечір. Я засипав…
У наступній, останній публікації про Білорус, я розкажу вам про ранковий Гомель, мінял на кордоні та балакучу дівчину Світлану, що приїхала до України за своїм коханням.
Увага! Цей матеріал писав сам - без редакторської вичітки. Будь ласка, не соромтеся поправлятися неточності та помилки у тексті.
Попередні публікації з поїздки до Білорусі:
14-й день
Північна столиця Білорусі: Автостоп на трьох, «водки будешь?» та вечірній Вітебськ
13-й день
Хепі-енд у Мінську: знайомство на висоті 54-ьох метрів, футбол та розваги у трамваї
12-й день
День з номером 12: Мінськ з висоти пташиного польоту, обід у колі чиновників та столичні парки
11-й день
Мій другий день у Мінську: середньовічні замки, блискавичний автостоп та ніч на «зірці»
10-й день
Я прогулююсь дивовижним Мінськом: бібліотека «Чупа-чупс», район «новых русских» та ніч з незнайомця
9-й день
Західна Білорусь: реклама від ДАЇ, кольорові будиночки Гродна та щедра бабуся у поїзді
8-й день
Їжджу Білоруссю: знайомство з Гродно, я готую борщ та вечеря з 4 дівчатами
7-й день
Їжджу Білоруссю: веселі голландці у місці розпаду СРСР, живі волохаті зубри та 100 метрів від Польщі
6-й день
Я у Білорусі: мої перші півмільйона, «ковбасна» тусовка і «Молдер та Скалі» на дачі під Брестом
5-й день
П’яту добу у дорозі. Галопом по Волині, королівський прийом у Бресті і шикарні білоруські дороги
4-й день
Премо на Білорусь! День нумер кватро: гуляю у трусах, гавайська кішка та незнайомий «словенець»
3-й день
Премо на Білорусь! День третій. «Голі столичні негритянки», забави з бульбашками та нічия «Шахтаря»
2-й день
Премо на Білорусь! Частина друга. Зелений Дніпро, обрізана «голова» Леніна та мокрий прийом у Києві
1-й день
Премо на Білорусь! Зупинка перша - Дніпропетровськ: провідник Лукашенко, американський журналіст