Богородчани: бароковий костел, будинки в обмін на газопровід та самоспалення проти русифікації

[vladbespalov]

Містечко Богородчани на трасі між Франківськом та Надвірною ми легко б проскочили, якби не помітили з вікна цікавий католицький монастир (про нього згодом).



Джерело: Вікіпедія

Вирішили зупинитися і дізналися стільки цікавинок а моє питання у міській групі викликало великий інтерес, що вирішив написати

Живе тут трохи більше 8 тисяч мешканців і хоча офіційно Богородчани мають статус селища (СМТ), по побаченому - це 100% містечко.

Клопотання про  підвищення Богородчан  у когорту міст вже лежить у Верховній Раді.

Чого варті цілі мікрорайоні панельних багатоповерхівок! Спочатку здавалося що ти перебуваєш у спальнику Будапешту чи Східного Берліну. Наприклад, цей будинок з крупної декоративної крошки будували східні німці.
1-2.




А цей - працівники з тодішньої Чехословаччини.
3.


Поява висоток у звичайному райцентрі невипадкова. Адже у 70-80-х роках через тутешні землі прокладали газопровід Уренгой - Помари - Ужгород (радянці таким чином підсаджували Західну Європу на газову голку і мали інструмент політичного тиску), а навколо Богородчан створювали відповідну інфраструктуру: будували компресорну станцію і підземне газосховище. Інтереси ж соціальної інфраструктури свого рідного містечка лобіював Іван Петраш.

Давній Галич: купці - караїми, австрійський міст та судноплавство на Дністрі
- Ці будинки не були подарунками. В такий спосіб проводився розрахунок між державами в той час, як через ці землі прокладали газопровід, - ділиться у групі Типові Богородчани Руслана Битківська. - Тут спеціалісти із за кордону найперше почали зводити газокомпресорну станцію. В містечко заїхало багато молодих спеціалістів, тому потрібне було житло та інфраструктура. Також було збудовано дві школи та два садочки. Не все одночасно, звісно. Між будівлями є різниця і у 20 років.
4.


За її словами, всі матеріали словаки, німці, поляки, угорці завозили із своїх країн. Квартири здавали під ключ. Робили благоустрій. Найякіснішими виявилися угорські будинки, хоча вони були збудовані найперше. У квартирах були навіть поклеєні шпалери, висіли однаковісінькі у всіх квартирах штори, та були кухонні шафки, повністю вся сантехніка та газові плити. Заходь і живи.
5.


Наприклад, школа №1.


Фото з facebook

На в’їзді у сучасний центр - ось така арка. Припускаю початку 90-х.
6.


Тут інтерес викликає будинок /але вже вбита його історичність вагонкою/ - ніби церква з американської провінції. Навколо - засилля нав’язливої неякісної реклами.
7.


Характерною особливістю Франківщини є часткове застосування етнічних мотивів у радянській забудові. Національний декор, імітований з гуцульської архітектури, втілені у цікавій формі даху з черепиці. Стосується це громадської забудови: універмагів, лікарень, адмінбудівель.
8-9.




Реклама з буремних 90-х сьогодні вже здається раритетною.
10.


Старуня: палаючий вулкан та сира нафта з-під земліНапевно, треба було починати з головної історичної родзинки - Домініканського костелу і монастиря. Побудована вона на кошти Потоцьких. На щастя, культова споруда у стилі бароко зберегла свій аутентичний вигляд - золоті куполи позолота до неї не дійшли.
11.


У 2019 році споруду повернули католицькій громаді.
12-13.




На фасаді якісний (особливо для провінції) і живий барельєф. Олекса Довбуш - активна постать селянського повстання у карпатському регіоні.
14.


Бурштин та Рогатин: зловісні труби ТЕС, сакральні цікавинки і батьківщина Роксолани
З нетипових пам’ятників - Помаранчевій Революції. Гурт «Ґринджоли», виконавці пісні «Разом нас багато», до речі, з Франківська.
15.


З історичної забудови лишився обмаль. Гарненька вілла, яка продовжила своє пряме призначення - будівля суду.
16.


Оригінальна дошка оголошень - відчувається близькість Карпат.
17.


Монументальна радянська архітектура втілена у будівлі райради.
18.


Час вводити змагання у якому місті найсумніший Кобзар.
19.


Містечко виросло вздовж головної транспортної артерії - вулиці Шевченка. Вона ж і є трасою між Франківськом та Надвірною.
20.


Нещодавно дізнався про акт самоспалення на Тарасовій горі у Каневі напередодні 60-річниці Соборності Україні у 1978 році. І виявилося, що вчинив його богородчанин Олекса Гірник. Політичний в’язень та дисидент вчинив так на знак протесту проти русифікації Україні. За совєтів ясна річ, ця історія замовчувалася.

Повернемося до забудови. З бетонних монстрів привертає свою увагу палац культури. Спочатку вважав, що це радянська архітектура, але табличка на фасаді свідчила, що рік побудови - 1996 на честь «5-ї річниці Незалежності».
21.


По інерції з часів СРСР перекочувала і мозаїка.
22.


Будинків на головні вулиці Богородчан «До кольору, до вибору». Є й такі милі хатинки.
23.


Є двоповерхівки.
24.


Будують і нове житло! І це багатоповерхівка.
25.


З цікавинок ще - греко-католицька церква.
26.


Всі мої подорожі УкраїноюДжерела: програма Вулиця, Архітектурний декор історичної частини Івано-Франківська, У.В.Шпільчак, група "Типові Богородчани".