Перед від’їздом до столиці телефонує брат:
- Будинок у Круглику пограбували, викликав міліцію...
Настрій впав: роботи немає, банк збанкрутів, вивіз майно подалі від війни і те - поцупили...
За півдня брат телефонує знову:
- Украли котли і будівельний інструмент. Твої речі цілі...
Я знову похнюпився: «сорок років прожив, а тепер у мене і вкрасти нічого».
У Костянтинівці на пероні біля «Інтерсіті» зупинили наші браві вояки з суворою вимогою перевірки особистості.
- Паспорт!
Трохи згодом:
- Що у сумці?
Я сміливо шпрехаю українською і відкриваю сумку, демонструючи шампанське. Перевіряючих стає удвічі більше...
- Скільки?
- Чотири.
- А навіщо стільки?
- У мене день народження!
Той що тримає паспорт, підтверджує. Ображати іменинника їм не хочеться.
- А горілки нема? - лунає з надією у перевіряючих.
- Ні! - чесно дивлюся в очі воякам.
- Шкода...
Про те, що у мене за плечима рюкзак з ноутбуком, ще однією пляшкою шампанського, а головне - з глушником калібру 5.45, який ще пахне порохом, бо його тестували я завбачливо промовчав, а перевіряльники не наполягали... Отак і стаються теракти!
У швидкісному потязі «Інтерсіті» мені сподобалося. Зручно! Тільки інету немає...
Уїжджав - до нашої групи звернулися лікарі з проханням надати допомогу, бо нічим годувати хворих. А тим часом благодійний фонд «Дар», який очолює син мера Дмитро Рева - колишній депутат від ПР у Верховній Раді піариться у всіх ЗМІ з приводу подарунку повітряних куль на головну ялинку міста, де ті тріпочуть, мов презервативи на мотузках. Звертатися з подібними зверненнями до нього місцевим лікарям і на думку не спаде - миттю за горло візьмуть: «як ти посмів?» А до патріотів - залюбки. Знають, що не відмовлять і останнє віддадуть. Погано, тільки, що не цінують. Більше того - клянуть Україну. А у цей час члени ПР радісно надувають повітряні кульки. І не тільки на ялинки...
Українські патріоти розділилися на тих, хто займає позицію і стає у позу. Других іменують "вишиватники".