Душевне чи дешеве?
Мереживна мережева самотність...
Дочитала - нарешті! - "Самотність у мережі" Вішнєвского. Власне, натрапила на нього випадково у бібліотеці і, начитана хороших відгуків у жежешках, взяла і собі.
Чекала катарсису і поплакать.
Не вчепило. Ну зовсім. Якби була Станіславським, сказала б, що не вірю, хоча автору й закидають небачене як для чоловіка розуміння тонкої жіночої натури. Любов,яка почалася з мережі, - тема не те щоб затерта(банальна), але, в будь-якому випадку, дуже знайома. Плавали,знаєм. І все було ну геть не так. Або це у Вішнєвського якась не та жінка, або то я зі своїм душевним строєм неправильна.
Словом, склалося враження, шо замість чогось глибоко-душевного мені підсунили дешевий жіночий романчик. Розчарована, да.
Скажіть, шо би почитать дійсно душевне до ніззя. Маю потребу поплакати над чужими страстями.
Дочитала - нарешті! - "Самотність у мережі" Вішнєвского. Власне, натрапила на нього випадково у бібліотеці і, начитана хороших відгуків у жежешках, взяла і собі.
Чекала катарсису і поплакать.
Не вчепило. Ну зовсім. Якби була Станіславським, сказала б, що не вірю, хоча автору й закидають небачене як для чоловіка розуміння тонкої жіночої натури. Любов,яка почалася з мережі, - тема не те щоб затерта(банальна), але, в будь-якому випадку, дуже знайома. Плавали,знаєм. І все було ну геть не так. Або це у Вішнєвського якась не та жінка, або то я зі своїм душевним строєм неправильна.
Словом, склалося враження, шо замість чогось глибоко-душевного мені підсунили дешевий жіночий романчик. Розчарована, да.
Скажіть, шо би почитать дійсно душевне до ніззя. Маю потребу поплакати над чужими страстями.