(no subject)

[vityska]

Писала довгий ліріческій пост. Поняла, шо в падаю в непристойні глибини сантиментів, і стерла.
"Є в осені така невчасна звичка..."(с).
Да, вона на мене діє круче, ніж весна.
Добре, шо на роботі нема колонок, а то би вже пускала соплі під ТІКовський "Апрєль". ТО в мене тіпа така нова ностальжийна пісня.
Мені терміново потрібна душевна жіноча компанія - шоби набухацця, поплакать і поржать, і вкотре зрозуміти, шо всі мужики сво, а ми багіні.
Як це лікується,а?