На моїх очах люба Фреєчка надзюрила прямо посередині мого ліжка. Я навіть накричати не змогла, бо побігла у ванну...з нею - до лотка, і з простинею - запрати.
Цілий день вона до мене навіть не підходила, спала на загальному коридорі. Видно, усвідомила, що накосячила...

Вчора не стало моєї Астарточки. Маленької і красивої, з бойовим та незалежним характером. Яка розуміла нас з пів слова, але ми її - не завжди....і прийшла з останніх сил попрощатися ( Read more... )

Що ж, я знову хвора, тож можу трішки поклацати тут про минулий вже рік. Він був дещо спокійнішим і грошовитішим, ніж 14й, але не надто насичений цікавими подіями чи знайомствами. Точніше, він пройшов в майже повній відсутності спілкування як такого ( Read more... )

Тиждень тому Асьці стало погано, не їла зовсім, поносила, і виглядала понуреною і сумною. Розлади бували інколи, але проходили за день-два. А того разу я зрозуміла, що треба таки везти її до вета, бо мало лі що могло бути. Вона не привита, все що завгодно могло вчепитись ( Read more... )