Коли я думаю про тебе - я посміхаюся. Усмішка утворює зморшки, що тягнуться від носа і стикаються з кутиками губ. Я не бачу, але знаю напевно, що мої очі сяють, мов два вогника в темній кімнаті, коли я придумую невибагливі історії за твоєї участі і мрію, що ці мої вигадки мають право на здійснення. В моїй голові ми танцюємо посеред безлюдних вулиць ( Read more... )

Щойно перечитала всі, абсолютно всі свої записи в твіттері, і усвідомила, що скільки всього уже було в моєму житті...А скільки всього ще буде? І змінюється все щосекунди. Докорінно змінюється ( Read more... )

Мама…Напевно, я не буду оригінальною, якщо скажу, що це найрідніша людина в світі. Вона виношувала мене під своїм серцем, терпіла нестерпний біль, народжуючи мене, не спала ночей, співаючи колискові біля мого ліжечка. У неї боліло серце, коли у мене різались зубки, вона хвилювалася більше за мене, ведучи мене у перший клас, і скоро плакатиме на ( Read more... )