Чехи в ситуаціях, коли стає нудно, ну, дуже нудно і нестерпно, кажуть: "Більше життя до того умирання!".  А таки так, вони мають рацію: досить возитися у соплях і вовтузитися зі своїми ультрадепресивними заплутаними думками, які в житті не розпллутати. А шо подєлаєш, коли натура така екстраімоціональна? Га? Коли стовбичиш біля вікна взимку, маючи ( Read more... )

Інколи хочеться щось написати і ніби вражень ціла купа назбиралася.. але ото підходиш до "магічного ока" віртуального світу - екрану компіка, сідаєш якнайзручніше, вмощуєшся, заодно пригублюючи ковточок бразильського дива з назвою кава, здіймаєш театрально руки вгору, щоб зі силою фортепіанного віртуоза вдарити по клавішам - і строчити-строчити ( Read more... )

Часто собі думаю, що вірити людям - це водночас вірити і в те, що Всевишній існує.. але як бути, коли настають ситуації зневіри в людях? То означає, що аналогічно втрачаю і віру в Бога? А отже, я грішу в самій суті віри. Як бути? Боже, як знову повірити? Де взяти сили? Як перейти через чорну бурхливу ріку страху по тоненькій кладочці надії? Страху ( Read more... )

Бувають дні, які так просто не придумаєш. Коли твій робочий понеділок розпочинається з того, що поспішаючи на роботу, раптом з´ясовуєш, що метро заблоковано невідомо на скільки часу з причини чийогось стрибка під потяг... І найсумніше на тім те, що ти сам не встані нічого зробити чи якось змінити щось у збігу обставин: вже сталося, i рішучих ( Read more... )