Христос воскрес!
Воістину воскрес!


( Read more... )

Передмова:
у цей передвеликодній час (час перед Воскресінням) хочу посвятити ці рядки найдорожчим моїм людям: мамі і татові (вже зіснулому - вічная пам´ять!)
.(19.04.2008)

По бездоріжжю,
всипаному бездoнними калюжами,
наче пастками-безоднями,
по свічад поверхні ступаєш сторожко...
І пам'ятаєш...
ні, скоріше якось так імлисто пригадуєш,
як ніби кількасот ( Read more... )

Хилиться день
іржавою напівкопійкою -
і за те від(про)дається життя -
а були ж колись
золоті часи
тридцяти срібних...

Хилиться день
рожевобоким мідяником -
що йому вага?
- гріш ціна- -
якась купка ні/я/костей,
чи, може,
не-вага
пір´їни
янгола?...

Хилиться життя
розпаленою
краплею
мирри -
на чоло -
як знак -
як стигма
розпеченої смоли
чи оливи -
хто покликаний
( Read more... )

Весна вже.. вчора ввечір прогуркотіла перша гроза: кривулясті вогненні лінії розписували потемнілe небо - тривожна фантасмагорія.. А ще я вранці вчора по дорозі на роботу бачила біля нашого дому розквітлий барвінок. І шпаки заливалися вовсю - прокидається природа... :)

Зараз декілька світлин з минулорічної весни у нашому лісопарку:


( Read more... )

На схилі дня

1.
На схилі дня
ідеш між рядами могил -
ще чекаєш,
як весняне призахідне сонце
вірним рудим ірландським сеттером
лизне обличчя -
підходиш до стіни,
наповненoї прахом,
як до поштових скриньок -
й читаєш
німий мессидж:
чим є ви - були і ми,
чим є ми - будете і ви...

2.
На схилі дня
ще зимових дощів вірьовки
зв´язували небо з землею -
та край схилу воно ( Read more... )

Як художник, що робить лиш начерки
й не писав кольорами картин,
як митець-портретист чи як графік
ти накреслиш з фантазій ескіз.
Як поет, взявши свій олівець
щоб писати по серцю, 
                           мов різати скальпелем,        
де кожен штрих, кожна літера -
наче розріз і вкраплення
сірих днів й нескінченних ночей,
ти напишеш ім´я на пожовклих ( Read more... )